Школа життя

Незважаючи на те що до 1987 році лідер групи АЛІСА все сміливіше декламував антирадянську позицію, його нові пісні парадоксально асоціювалися з революційними гімнами часів громадянської війни, а сам він - з якоюсь подобою «трибуна» в дусі Маяковського.

«Червоне на Чорному» (1986-87)

Це бойове революційний настрій в повній мірі проявилося в головному хіті альбому «БлокАда» - хард-роковому гімні «Червоне на Чорному». Про свою прихильність до даного колірному поєднанню Кінчев заявив ще у пісні «Повітря»:

Чорно-червоний мій колір,
Але він обраний, на жаль, не мною...

Згодом чорно-червона гамма разом зі «зоряними» літерами «А» міцно увійде в символіку АЛІСИ, розроблену художником групи Андрієм Столипіним.

К. Кінчев:
«Кольору загибелі та висхідного сонця, життя. В моєму костюмі немає білого кольору - кольору кришталевої чистоти, я недостойний».

Як не дивно, за словами Кінчева, на створення пісні «Червоне на Чорному» його надихнув, напевно, самий попсовий хіт групи KISS - «I Was Made For Loving You» (хоча помітити це майже неможливо). Але, звичайно, не тільки він. У тексті пісні, виконаному пристрасного героїчного напруження, можна почути і відсилання до Володимиру Висоцькому:

Крок за кроком, сам чорт не брат,
Сонцю - час, місяці - години,
Немов у відлигу снігопад,
По землі проходили ми.

Нас величали чорною чумою,
Нечистою силою честили нас,
Коли ми йшли, як на передовій,
Під прицілом пильних очей.

Будь, що буде! Що було їсти!
Сміх та сльози, а чим ще жити?
Якщо пісню не судилося доспівати,
Так хоча б встигнути скласти.

Неважко помітити, що останні два рядки відсилають нас до пісні Висоцького «Коні вибагливі» («Як дожити не встиг, так хоча б доспівати»), а інша рядок («Душі різали навпіл») - до «Врятуйте наші душі» («І ріжуть в кров свої босі душі»).

У третьому куплеті ми зустрічаємо і зовсім парадоксальні рядки, де Кінчев порівнює Заратустру (надлюдини з книги Ф. Ніцше) зі смиренням, а Христа... ляпасом (пам'ятаєте Євангельське «хто вдарить тебе по щоці, підстав і другу»?).

К. Кінчев, 2001:
«В цій пісні я намагаюся зіставити непорівнянне і прочитати в очах гордія рятівне для душі почуття. І як холодний душ, трезвящий загралися, виникає ляпас, теж на перший погляд, незіставна з Господом нашим Ісусом Христом. Ця пісня - всього лише віддзеркалення тієї боротьби, яка відбувалася, та чого там гріха таїти, і відбувається в моєму серці».

Єдине, що добряче зіпсувало враження від пісні - так це помітно гітара засмучена Андрія Шаталіна на записі «Блокади». Намагаючись мінімізувати цей недолік, звук гітари приглушили. Тому найбільш потужно і повноцінно «Червоне на Чорному» прозвучить на концертному альбомі «Шабаш».

«Тоталітарний реп» (1987)

Під час запису в Шушарах альбому «БлокАда» в гості до Кінчеву завітав Юрій Шевчук, який заявив, що у нього день народження з усіма витікаючими. Свято плавно перетік в музикування, під час якого лідер ДДТ заспівав свою «Революцію», а лідер АЛІСИ продекламував нещодавно складений «Тоталітарний реп».

Спочатку Кінчев намагався не особливо тиснути на те, що у своїй пісні він критикує весь радянський лад, хоча загалом все було зрозуміло («Реконструкції церкви під склад», «Але за гласністю негласний нагляд»). Знаходило місце і модне тоді порівняння «Сталін - Гітлер».

К. Кінчев, 1989:
««Тоталітарний реп» не має якогось конкретного адресата. Те, про що в ній йдеться, було і у нас, і в інших країнах. Я уявляю собі так: кілька разів в сторіччя з небес на землю зсилає такий собі монстр. Він установлює режим, який тримає людей в постійному страху. І ця пісня якраз про такому режимі, про презирство до прав людини, про відсутність свободи - про суспільстві, позбавленому демократії. У XX столітті цими монстрами були Гітлер, Мао Цзедун... У нас - Сталін».

Цікавою поетичної «фішкою» стало і обігрування у другому куплеті назв пітерських рок-груп:

Тоталітарний реп - це АКВАРІУМ
Для тих, хто колись любив океан.
Тоталітарний реп - це ЗООПАРК,
Якщо за ґратами ти сам... і т. д.

Довгий час інтригувала рядок:

Тоталітарний реп - це КІНО,
Але про КІНО я не хочу говорити...

Справа в тому, що була якась сварка між лідером АЛІСИ і барабанщиком КІНО - Гурьяновым. Правда, відносини Кінчева з Віктором Цоєм склалися цілком приятельські. Тому радикальне «не хочу» незабаром змінилося на нейтральне «не можу».

Студійний запис пісні вийшла лише в 1989 році на платівці «Шостий лісничий». Там пісня вже називалася трохи інакше «Тыр-тыр-тыр» (і тільки поряд у дужках - «Тоталітарний реп»).

Справа в тому, що музика у пісні кардинально змінилася. Якщо на акустичних концертах 1987-88 рр. дійсно нагадувала енергійний реп і виконувалася під таку собі іспанську гармонію, то на диску постала в похмурій тягучою аранжуванні (як на мене, даремно).

«Все це рок-н-рол» (1988)

Пісні «Все це рок-н-рол» у дискографії АЛІСИ явно не щастило. Для «Шостого лісничого» вона не підходила, тому її включили в «хуліганський» альбом «206. Частина 2», фонограма якого... загубилася на довгі роки. Лише на концертник «Шабаш» 1990 року пісня, нарешті, була зафіксована - правда, на мій погляд, не в найкращій версії. Особисто мені більше всього подобається концертний дебют цієї пісні з партією саксофона, зіграний навесні 1988 року на VI Ленінградському рок-фестивалі.

Публіка в черговий раз переконалася, що в написанні рок-гімнів Кінчев не має собі рівних.

Бесіди на сонних кухнях,
Танці на п'яних столах,
Де музи облюбували сортири,
А боги живуть в дзеркалах,
Де кожен в душі Сід Вішес,
А на ділі Йосип Кобзон,
Де так стійок девіз:
Хто встигне раніше, ти чи він?
Все це Rock-n-Roll!

Рядок «Ми піна в каламутному потоці горезвісної червоної хвилі» - явна відсилання до платівці 1986 р. «Red Wave» («Червона хвиля»), якої американка Джоана Стінгрей вперше пропіарила на Заході радянські аматорські рок-групи.

Що стосується рядків:

Ну а ми, ну ми - педерасти,
Наркомани, нацисти, шпана,
Як один соціально небезпечні
І по кожному плаче тюрма...

...вони тоді не були для Кінчева просто узагальнюючим поетичним образом. Заяви на зразок «Я - антифашист!» з «Тоталітарного репу» не сильно допомогли лідеру АЛІСИ, коли восени 1987 року він потрапив у центр одразу кількох скандалів. Спочатку він вдарив співробітника міліції, яка штовхнула його вагітну дружину. Після чого, вже на концерті, перед виконанням пісні «Гей, ти, там, на тому березі» оголосив, що вона присвячується «іноземним гостям, присутнім у цьому залі, ментам та іншим гадам».

Останньою краплею стала стаття в ленінградській газеті «Зміна», де журналіст, заявив, що чув, як Кінчев заспівав «Хайль Гітлер, на іншому березі!». Лідер АЛІСИ вирішив, що це занадто, і порушив проти газети судова справа, яка згодом виграв...

Але повернемося до пісні «Все це рок-н-рол».

Масову популярність вона придбала лише в 1992 році, завдяки Гаріку Сукачову, який захотів записати альбом своїх улюблених чужих пісень. Головну роль в розкручуванні зіграв, звичайно, кліп, де хіт АЛІСИ виконав «збірний хор» радянських рокерів: сам Кінчев з Сукачовим, а також Шахрін, Шевчук, Бутусов, Галанін, Скляр, «Борів», плюс іноземна гостя Джоана Стінгрей (до речі, саме їй віддали рядок про «підарасів», яку ніхто з мужиків не захотів співати).

За спогадами Шахріна, спочатку планували знімати кліп на якихось піщаних мілинах. Але потім пішов дощ і музиканти в автобусі добряче напилися. Розуміючи, що скоро «збірний хор» остаточно розклеїться, режисер терміново відвіз рокерів в якийсь павільйон «Научфильма» і зняв пісню на тлі чиїхось чужих декорацій.

Закінчення буде...

P. S: Самі пісні можна послухати в 1-м коментарі до цієї статті.


Новіші інформаційні сюжети: