Ігри на мислення
На практиці мислення як окремий психічний процес не існує, воно присутнє у всіх інших пізнавальних процесах: у сприйнятті, увазі, уяві, пам'яті, мовленні. Вищі форми цих процесів обов'язково пов'язані з мисленням, і міра його участі в цих пізнавальних процесах визначає їх рівень розвитку.
Виділяють такі види мислення: словесно-логічне,наочно-образне,заочно-дієве. Розрізняють також мислення:
- теоретичне і практичне, емпіричне;
- логічне, аналітичне та інтуїтивне;
- реалістичне та аутистичне;
- продуктивне й репродуктивне;
- довільне й мимовільне.
Розумова діяльність реалізується як на рівні свідомості, так і на рівні підсвідомого. Виділяють такі основні операції мислення: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, конкретизація та абстрагування.
Основними формами логічного мислення є: поняття, судження, умовивід.
Індивідуальні відмінності в діяльності мислення людей можуть проявлятися в таких якостях мислення: широта, глибина й самостійність мислення, гнучкість думки, швидкість та критичність розуму.
У процесі онтогенетичного розвитку мислення дитини проходить низку послідовних стадій: наочно-дієве, наочно-образне і словесно-логічне. Особливу роль у цьому відіграє цілеспрямований вплив дорослих у формі навчання і виховання.
У першокласників і частково у другокласників домінує наочно-дієве і наочно-образне мислення, тоді як учні 3—4 класів частіше спираються на словесно-логічне та образне мислення.
Гармонійний інтелектуальний розвиток дитини в молодшому шкільному віці забезпечується, з одного боку, формуванням мовлення, його активним використанням у розв'язуванні різноманітних задач, а з іншого — розвитком практичних дій, умінь оперувати образами, поняттями, абстракціями.
З метою адаптації мислення молодшого школяра до потрібного темпу роботи, а також для підвищення швидкості реакції та гнучкості мислення перед проведенням вправ та ігор доцільно зробити короткочасну інтелектуальну «розминку». Вона включає в себе довільні актуальні запитання, які ведучий може підібрати на власний розсуд. Наприклад:
· — Яке сьогодні число?
· —День тижня?
· — Місяць?
· — Рік? Чи він високосний?
· — Як звати батька вашого дідуся (бабусі) ?
· — Як називається столиця України ? Обласний центр ?
· — Швидко назвати сім імен хлопчиків (дівчаток).
· — Скільки кінців у двох палиць? А у двох з половиною?
· — Скільки пальців на одній руці (демонстрація відкритої долоні)? А на двох (демонстрація) ? А на десятьох?
· — Стоять дві овечки. Одна дивиться на південь, друга — на північ, Чи бачать вони одна одну? Чому? -
Підлітковий вік характеризується підвищеною інтелектуальною активністю. Мислення підлітка спрямоване на широкі узагальнення. Вони можуть формулювати гіпотези, досліджувати й порівнювати між собою різні альтернативи у вирішенні однакових завдань. Одночасно в підлітків з’являється нове ставлення до навчання, особливо в старших класах школи. Випускників приваблюють дисципліни й види знань, де вони можуть краще пізнати себе, проявити самостійність, і до таких знань у них виробляється особливе ставлення. Прагнення до самоосвіти, самоствердження — характерні особливості і підліткового, і раннього юнацького віку.
У цей період відбувається становлення самосвідомості особистості; підлітки використовують будь-яку можливість випробувати себе в різних сферах діяльності, зокрема в інтелектуальній. Тому даний віковий період у розвитку особистості є найсприятливішим для здійснення цілеспрямованого впливу на розвиток словесно-логічного мислення. Як стимулюючий матеріал при цьому можуть бути використані психодіагностичні тести інтелекту та творчого потенціалу (тести Айзенка, Векслера, Равена, Вандерліка, ШТРР тощо).