Мислення—це вищий процес пізнавальної діяльності індивіда, що ха­рактеризується узагальненим та опосередкованим відображенням дійсності. Воно відображає реальність не тільки у вигляді окремих пред­метів, явищ та їх властивостей, а й визначає зв'язки між ними, які людиною безпосередньо не сприймаються.
          На практиці мислення як окремий психічний процес не існує, воно при­сутнє у всіх інших пізнавальних процесах: у сприйнятті, увазі, уяві, па­м'яті, мовленні. Вищі форми цих процесів обов'язково пов'язані з мислен­ням, і міра його участі в цих пізнавальних процесах визначає їх рівень роз­витку.
        Виділяють такі види мислення: словесно-логічне,наочно-образне,за­очно-дієве. Розрізняють також мислення:

• теоретичне і практичне, емпі­ричне;
• логічне, аналітичне та інтуїтивне;
• реалістичне та аутистичне;
• продуктивне й репродуктивне;
• довільне й мимовільне.

       Розумова діяльність реалізується як на рівні свідомості, так і на рівні підсвідомого. Виділяють такі основні операції мислення: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, конкретизація та абстрагування.
       Основними формами логічного мислення є: поняття, судження, умо­вивід.
       Індивідуальні відмінності в діяльності мислення людей можуть прояв­лятися в таких якостях мислення: широта, глибина й самостійність мис­лення, гнучкість думки, швидкість та критичність розуму.
       У процесі онтогенетичного розвитку мислення дитини проходить низ­ку послідовних стадій: наочно-дієве, наочно-образне і словесно-логічне. Особливу роль у цьому відіграє цілеспрямований вплив дорослих у формі навчання і виховання.
       У першокласників і частково у другокласників домінує наочно-дієве і наочно-образне мислення, тоді як учні 3—4 класів частіше спираються на словесно-логічне та образне мислення.
       Гармонійний інтелектуальний розвиток дитини в молодшому шкільному віці забезпечується, з одного боку, формуванням мовлення, його активним використанням у розв'язуванні різноманітних задач, а з іншого — розвитком практичних дій, умінь оперувати образами, поняттями, абстракціями.
      З метою адаптації мислення молодшого школяра до потрібного темпу роботи, а також для підвищення швидкості реакції та гнучкості мислення перед проведенням вправ та ігор доцільно зробити короткочасну інтелек­туальну «розминку». Вона включає в себе довільні актуальні запитання, які ведучий може підібрати на власний розсуд. Наприклад:
·            — Яке сьогодні число?
·            —День тижня?
·            — Місяць?
·            — Рік? Чи він високосний?
·            — Як звати батька вашого дідуся (бабусі) ?
·            — Як називається столиця України ? Обласний центр ?
·            — Швидко назвати сім імен хлопчиків (дівчаток).
·            — Скільки кінців у двох палиць? А у двох з половиною?
·            — Скільки пальців на одній руці (демонстрація відкритої долоні)? А на двох (демонстрація) ? А на десятьох?
·            — Стоять дві овечки. Одна дивиться на південь, друга — на північ, Чи бачать вони одна одну? Чому?                           -
     Підлітковий вік характеризується підвищеною інтелектуальною ак­тивністю. Мислення підлітка спрямоване на широкі узагальнення. Вони можуть формулювати гіпотези, досліджувати й порівнювати між собою різні альтернативи у вирішенні однакових завдань. Одночасно в підлітків з’являється нове ставлення до навчання, особливо в старших класах школи. Випускників приваблюють дисципліни й види знань, де вони можуть краще пізнати себе, проявити самостійність, і до таких знань у них виробляється особливе ставлення. Прагнення до самоосвіти, самоствердження — характерні особливості і підліткового, і раннього юнацького віку.
     У цей період відбувається становлення самосвідомості особистості; підлітки використовують будь-яку можливість випробувати себе в різних сферах діяльності, зокрема в інтелектуальній. Тому даний віковий період у розвитку особистості є найсприятливішим для здійснення цілеспрямованого впливу на розвиток словесно-логічного мислення. Як стимулюючий матеріал при цьому можуть бути використані психодіагностичні тести інтелекту та творчого потенціалу (тести Айзенка, Векслера, Равена, Вандерліка, ШТРР тощо).