ЗМІСТ
-
Нові цілі й цінності в освіті
-
Інтерактивні методи навчання! За і проти.
-
Інтерактивні принципи й підходи до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів: теоретичні основи й практика
-
Розробка уроків з теми: „Лінійні рівняння з однією змінною” з використанням інтерактивних технологій
-
Презинтація теми: „Лінійні рівняння з однією змінною” з використанням інтерактивних технологій (електронні носії)
Нові цілі й цінності в освіті.
Інтерактивні принципи і підходи до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів: теоретичні основи й практика.
Процес навчання — це не автоматичне «вкладання» навчального матеріалу в голову учня. Цей процес потребує напруженої розумової праці, власної активності дитини в ньому.
Пояснення і демонстрація самі по собі ніколи не дають справжніх стійких знань. Цього можна досягти лише за допомогою інтерактивного навчання.
Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що вчитель організує пізнавально-навчальну діяльність учня таким чином, що він самостійно розв'язує певні ситуації, проблеми, спираючись на свої потенційні можливості і вже набуті знання у процесі взаємодії «учень — інформація», «учень - ситуація», «учень - знання», «учень - проблема», «учень — учень», «учень — група» тощо.
Слід підкреслити, що основні функції інтерактивного навчання — пізнавально-навчальна і корекційна - рівнозначущі. Орієнтація на одну з них або зменшення питомої ваги тієї чи іншої приводить до знецінювання цього методу і викликає розчарування в учителів, так як не дає очікуваних результатів. Важливим є і те, що захопленість формою без дотримання дидактичних умов реалізації методу теж не дає результати?.
Сутність пізнавально-навчальної функції полягає у вихованні схильностей до роздумів. Це риса характеру, яка проявляється перш за все, коли завдання потребує не миттєвої (вивченої) відповіді на задане питання,— інтерактивне завдання потребує зібратися з думками, перш ніж відповідати. По-друге, завдання повинно спонукати учня звертатися до різних джерел інформації під час пошуку відповіді на питання. І по-третє, формування відповіді потребує висловлення не тільки своєї думки (я так думаю) а й аргументації її (чому я так думаю).
Беручи за основу саму сутність «ін» — «звернення до себе», в інтерактивному навчанні важливішим виступає метод педагогічного впливу (супроводу) на пізнавально-навчальну діяльність дитини, за рахунок завдань, що потребують власних зусиль, самостійної діяльності, а не форма. У методі основним постає характер завдань, а формою лише визначаються зовнішні прояви спілкування, висловлення досягнутого, можливості групового, колективного обговорення створеного продукту, сформованої думки, доведення точки зору тощо.
Залежно від охопленості учнів, усі інтерактивні технології навчання поділяють на такі групи:
-
парну (робота учня в парі з учнем, учителем тощо);
-
групову або кооперативну (усі учні активно навчають один одного);
-
індивідуальну (самостійну) роботу учня.
-
фронтальну (учитель навчає одночасно групу учнів або увесь клас);
Нові цілі і цінності в освіті.
Життя — це постійна напружена діяльність, а в сучасному суспільстві це ще й постійне уміння, немає учення — немає життя.
Життя вимагає від особистості самостійного й відповідального пошуку його сенсу через індивідуальні способи існування, і освіта в цьому плані відіграє досить важливу роль. Яка освіта сьогодні вважається якісною?
Якість освіти — питання складне й багатогранне, як багатогранний і сам освітній процес, з якого і складається якісна освіта.
Сьогодні ми все частіше визначаємо, що навчальний процес не є процесом підготовки школяра до життя, він не є «додатком» до нього — теорія освітнього процесу повинна відбивати теорію життя, тільки за таких умов освіта стає якісною.
Продовжуючи працювати так, як працювали раніше, ми не в змозі достатньо якісно виконувати головне завдання освіти — давати таку освіту, яка б дозволяла випускнику адекватно, природно сприймати дійсність, не виживати в суспільстві, а жити гідним життям, реалізовувати свої здібності. Сьогодні важливим стає не стільки те, що випускник знає і навіть вміє застосовувати в лабораторних умовах, а те, як він володіє прийомами пізнання світу, здібностями і вміннями здобувати нові знання та використовувати їх як засіб існування в суспільстві.
Традиційно навчальний процес зорієнтований на здобуття, в кращому випадку, творче засвоєння суми знань тими, хто навчається, — ці вимоги задовольняли суспільство минулого.
Динамічне нарощення, швидка зміна знань, технологій, інформації зумовлює таке: разом із засвоєнням базових знань перед сучасною освітою дедалі більше постає завдання навчити вчитися, виробити потребу в навчанні упродовж усього життя.
У сучасних умовах активізується ще одна функція навчального процесу - навчити людину використовувати здобуті знання у своїй практичній, професійній, громадській діяльності, побуті та ін. Маємо позбутися формального підходу в навчанні, головне завдання — перетворити пізнавально-навчальну діяльність на органічне засвоєння знань як методологічну базу, основу діяльності людини в різних сферах життя.
Одним словом, щоб освіта стала якісною для нинішнього століття, треба сповна усвідомити сутність змін, що привносить новий час, та їх вплив на завдання освіти. Цього можна досягти лише за суттєвої перебудови всього освітнього процесу.
Нові вимоги до освіти зумовлюють і нове визначення її якості. Мова йде про зміни, що відбулися останнім часом у соціальному середовищі.
Інтерактивні методи навчання. За і проти.