Фрэнки Вирутелловедучий ігрового шоу Digital Press Webcast, помітив, що, займаючись подібними речами, ми просто обманювали самі себе : "Будучи молодим і наївним гравцем, я частенько продував картріджи, але потім я перестав так робити, тому що це могло пошкодити мікросхему". Проте раніше усім здавалося, що подібний спосіб давав свої результати, тому Вирутелло запропонував два логічні пояснення тому, що відбувається: "Якщо ви дістаєте картрідж, продуваєте його і повертаєте на місце, цілком імовірно, що це може вплинути на з'єднання між мікросхемою і слотом. Проте з таким же успіхом можна просто кілька разів дістати і вставити картрідж в консоль. Можливий і такий варіант - волога, яка потрапляє на мікросхему разом з вашим диханням, покращує провідність між контактами"
Проте Вирутелло все-таки дійшов висновку - коли користувач дме в картрідж, це негативно позначається на мікросхемі. На доказ своїх слів експериментатор узяв два картріджи і дув в один з них десяти раз на день упродовж місяця. І, хоча чистоту експерименту трохи порушує різне походження мікросхем, результат не змусив себе чекати. Картрідж, що піддавався регулярному продуванню, покрився білим нальотом.
Експериментатор не повідомив, чому він тягнув зі своїми виводами так довго. Зате тепер ми знаємо, як помилялися весь цей час.
