Мета:дати уявлення учням про предмет, цілі й методи генетики, показати місце генетики в системі біологічних наук; розвивати вміння використовувати раніш набуті знання для розуміння основних генетичних понять, вміння аналізу і синтезу інформації; виховувати інтерес і повагу до генетики, розуміння необхідності проведення наукових досліджень та її значення для існування людства.
Обладнання: ілюстрації досліджуваних сортів рослин (горох) і порід тварин (дрозофіла), схема «Методи генетичних досліджень», підручник, портрети вчених-біологів.
Тип уроку:засвоєння нових знань.
Хід уроку:
І Організаційний момент.
ІІ Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.
З найдавніших часів людей хвилювало питання про причини подібності нащадків і їх предків, про природу змін, що виникають між ними.
1. Бесіда з учнями.
- Які властивості живих організмів ви знаєте?
- Яку роль в життєдіяльності живих організмів відіграють спадковість і мінливість?
- Яка наука вивчає явища спадковості і мінливості?
ІІІ Вивчення нового матеріалу.
1. Оголошення теми і мети уроку.
2. Розповідь вчителя.
- Предмет і методи вивчення курсу (процеси зберігання, передачі, реалізації та зміни спадкової інформації).
- Генетика – наука про закономірності спадковості, мінливості та успадкування.
- Спадковість – матеріальна і функціональна спадкоємність між поколіннями.
- Успадкування – процес передачі спадкових факторів (генів) від батьків дітям.
- Мінливість – здатність живого змінювати набуті властивості чи виявляти прояв нових.
- Уявлення про механізми успадкування (пангенезис, гемула).
- Основоположник генетики – Грегор Йоган Мендель (с. 16. Посібник для вчителя автора О.В.Талгіна, 2001 р.). Він відкрив основні закономірності спадковості в 1866 році – спочатку горох, а далі нечуйвітер і бджоли, але вони залишилися невідомими і були перевідкриті в 1900 році трьома дослідниками одночасно (Г.де Фріз у Голандії, Т.Коренс у Німеччині, Е.Чермак в Австрії).
А.Вейсман (кількість хромосом у статевих клітинах; зачатки клітин і клітини різні); термін «генетика» було запроваджено в 1906 році англійським вченим У.Бетсоном; термін «ген» запроваджений датським вченим Йогансоновим у 1909 році; Т.Морган (дрозофіла; гени локалізовані в хромосомах зчеплені; чим більша відстань між генами в хромосомі, тим більша ймовірність розриву ланцюга; статеві хромосоми).
3. Аналіз таблиці.
- с. 5 л/з, автора А.С.Вихренко, 2003 р. (лекція).
4. Розповідь вчителя з елементами бесіди.
Методи генетичних досліджень:
- гібридологічний метод – метод схрещування; с. 4,5. Посібник для вчителя «Загальна біологія 11 клас». Дубок Л.М., 2006 р. Позначення теж на цих сторінках.
- генеалогічний (родовід) – не завжди є ефективним, бо в сім’ях є одна дитина. Королева Вікторія і царевич Олексій Романов – гемофілія (незвертуваність крові); королівська династія Габсбургів, королева Анна Австралійська у романі Дюма «Три мушкетери» - випнута нижня губа. Для кого родовід – пробанд; рідні сестри і брати – сибс; шлюб між родичами – інбридинг.
Позначення – с. 34. Підручник автора С.В.Межжерін, 2011 р.
- близнюковий – середня народжуваність близнюків – 1%, з них 75% - різнояйцеві, 25% - однояйцеві. Васильєв (Росія): від першої дружини: 4 трійні, 4 четвірні, 7 трієнь, 16 двієнь. Від другої дружини: 2 трійні, 6 двієнь. Всього 87 дітей, 84 з них вижили. Більшість близнюків народжують жінки в пізньому віці, це пов’язано з порушенням гормональної системи. Народжують переважно крупніші жінки. Жінка повинна народжувати не пізніше 35 років.
- цитогенетичний – пов’язаний із зміною структури хромосом чи їх кількості; мазок крові і видалення лейкоцитів, далі барвники. Хвороба Дауна – в 47 пара (24 x , 23 y ).
X0– синдром Шершевського.
XXV– синдром Клайнфельтера.
- онтогенетичний – прояв спадкових хвороб у скритій формі.
- метод дослідження патології обміну речовин – мазок крові з великого пальця ноги, фенілкетонурія (порушення обміну амінокислот).
- дерматогліфічний метод – відбитків долонь.
- молекулярно-генетичний метод – досить волосини, крові, шкіри; використовується фрагмент ДНК; використовується в судовій медицині та для встановлення батьківства.
5. Робота з підручником.
Прочитавши с. 30, 31. Підручник автора С.В.Межжерін, 2011 р. дайте відповідь на запитання: - Які завдання постали перед сучасною генетикою?(механізми збереження і передачі; способи і шляхи реалізації; різноманітність типів; взаємозв’язки спадковості і мінливості).
6. Робота з ілюстраціями.
с. 41. Підручник автора Є.М.Кучеренко «Загальна біологія 11 клас», 2006 р.
мал. 17-22, 23-27 на с. 27-30, 32-36. Підручник автора С.В.Межжерін, 2011 р.
ІVУзагальнення і систематизація знань учнів.
1. Бесіда з учнями.
с. 13. Посібник для вчителя автора О.В.Талгіна, 2002 р.
2. Самостійна робота.
с. 11-13 (завдання 1-6) в л/з автора Т.С.Котик, 2011 р.
VПідсумок уроку.
1. Оцінювання учнів.
2. Аналіз схеми.
с. 8. л/з автора А.С.Вихренко, 2003 р.
VІ Домашнє завдання.
1. Повторити параграфи 5,6 підручника.
Тема 5. Закономірності спадковості. Основні поняття генетики. Методи генетичних досліджень. |
Закони Г.Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи. |
Закони Г.Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи (продовження). |
Хромосомна теорія спадковості. |
Зчеплене успадкування. |
Взаємодія генів. |
Практична робота № 1. Розв’язування типових задач з генетики (моно- і дигібридне схрещування). |
Контрольна робота по рівнях з тем «Розмноження організмів», «Закономірності спадковості». |
