Вища освіта

Важливо, щоб боротьба не перетворилася у «полювання на відьом» з непоправними наслідками для науки

В останні роки тема академічної доброчесності стала однією з основних у розмовах про вищу освіту та науку, причому незалежно від того, на якому рівні та за участі кого такі дискусії ведуться. Політики та вчені, громадські активісти та студенти – це неповний перелік тих, хто у тій або іншій мірі порушує це питання.

Питання академічної доброчесності дійсно важливе. Я погоджуються з думками про те, що без забезпечення високого рівня академічної доброчесності навряд чи можна сподіватися на розвиток та високе світове позиціювання української науки. Відповідно, нам є за що та в ім’я чого боротися.

Проте, з іншого боку, важливо, щоб така боротьба не перетворилася на «полювання на відьом», адже це може потягти за собою непоправні наслідки як для самої науки, так і для тих, хто у непростих українських реаліях її (науку) продовжує розвивати.

Вихідні позиції

Проблематика академічної доброчесності та подолання практик, які завдають їй шкоди, серед яких, напевно, найбільшого поширення набув плагіат, перебувають у зоні відання права та відповідних юридичних процедур. З огляду на це, юридичне регулювання процесів боротьби за академічну доброчесність набуває першочергової ваги та значення. Без чіткого регулювання та прозорих процедур у цій сфері ми можемо скотитися до стану «війни усіх проти всіх».

Термін «академічна доброчесність» поряд з видами порушень академічної доброчесності з’явився у національному законодавстві про освіту і про вищу освіту лише 5 вересня 2017 р., що сталося внаслідок прийняття у новій редакції Закону України «Про освіту» та внесення змін до Закону України «Про вищу освіту».

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти

Прийняття цих законів, у певному розумінні, очікувало Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі – Агентство), оскільки саме воно є центральним (основним) суб’єктом, покликаним на рівні держави протидіяти порушенням академічної доброчесності. Задля цього Агентство наділено повноваженням «скасовувати рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Поряд з цим, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 244 (з наступними змінами і доповненнями) «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» Агентство здійснює також і інші повноваження, передбачені законом. У цій постанові, на жаль, не конкретизовано, які саме повноваження маються на увазі і який саме закон має ці повноваження закріпити.

Я можу припустити, що, очевидно, мова може йти про Закон України «Про освіту», відповідно до ч. 5 ст. 42 якого до осіб, (педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів освіти), які допустили порушення академічної доброчесності, може бути застосована така академічна відповідальність:

  • відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;
  • позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;
  • відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
  • позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

Суб’єктом застосування цих стягнень є/буде Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.

Юридичні стандарти та процедури притягнення до академічної відповідальності

Введені у дію Законом України «Про освіту» санкції (покарання), які можуть бути застосовані до порушників академічної доброчесності, ознаменували собою «народження» нового виду юридичної відповідальності – академічної відповідальності, а це, у свою чергу, означає, що під час її реалізації мають бути дотримані усі вимоги та стандарти, які супроводжують застосування інших видів юридичної відповідальності, насамперед, кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної.

Конституційні принципи

У Конституції України зафіксовано низку надважливих положень (принципів), які визначають як діяльність будь-якого органу влади взагалі, його діяльність щодо застосування ним тих або інших санкцій (покарань) до тієї або іншої особи. Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Щодо Агентства це означає, що застосування ним заходів реагування до порушників академічної доброчесності має відбуватися на підставі затвердженого нормативного акту (на мій погляд, це має бути закон, оскільки мова йде про юридичну відповідальність), у якому, поміж іншим, будуть визначені процедури перевірки Агентством відповідних підозр (звинувачень), права учасників провадження, порядок формування доказової бази у справі (зокрема, проведення експертиз щодо встановлення наявності/відсутності плагіату), а також закріплено, що є дуже важливим, за яке саме порушення до особи може бути застосоване те або інше стягнення.

На сьогодні жодного нормативного документу, у якому були б відображені окреслені положення, немає, що викликає серйозні занепокоєння у частині дотримання Агентством вимог Конституції України. Подібна ситуація тягне за собою порушення і ще одного базового конституційного принципу – принципу верховенства права, який вимагає, аби відносини між органами влади та громадянами будувалися з дотриманням вимог юридичної (правової) визначеності, відповідно до якої очікується, що національне законодавство та діяльність органів влади будуть однозначними, точними у своїх формулюванням, передбачуваними щодо своїх наслідків, яких можуть зазнати приватні особи.

Юридична (правова) визначеність вимагає також і стабільності адміністративної практики, тобто однакового застосування Агентством законодавства щодо протидії академічній недоброчесності. Щодо останньої тези відзначу, що аналіз рішень Комітету з питань етики, який діє у складі Агентства, яскраво свідчить про відсутність чіткого та однозначного розуміння ним того, що є на сьогодні академічним плагіатом. Очевидно, що прийняті за таких умов рішення, навряд чи «вистоять» у суді, у разі їх оскарження зацікавленими особами.

Принцип незворотності дії в часі законів та інших правових актів

Відповідно до ст. 58 Конституції України «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення». Ця конституційна вимога має пряме відношення до діяльності Агентства, з рішень якого випливає намагання його представників шукати (встановлювати) порушення вимог академічної недоброчесності у наукових роботах, які були захищені до моменту набуття чинності Законом України «Про освіту» та запровадження ним положень про академічну недоброчесність.

Ще десять років тому питання плагіату, підходів до його оцінки, способів виявлення, настання відповідальності за нього не ставилися навіть на обговорення. В Україні на ті часи не було сформовано жодної більш-менш чіткої позиції щодо порядку цитування, використаних джерел; необхідності/недоцільності повторного цитування тих робіт, які вже були процитовані тощо.

Ця думка, поміж іншим, може бути підтверджена також і аналізом Закону України «Про вищу освіту» від 2002 р., який не містив жодної згадки про плагіат. На цьому наголошує і саме Агентство, вказуючи, що «в законодавстві України сам термін «академічна доброчесність» з’явився лише із прийняттям Закону України «Про освіту» 5.09.2017 р….». Одним з перших документів від МОН України (причому рекомендаційного характеру) щодо академічної доброчесності, став лист від 23.10.2018 №1/9-650 «Щодо рекомендацій з академічної доброчесності для закладів вищої освіти».

З огляду на викладене, стає незрозумілою позиція як Комітету з питань етики, так і самого Агентства, пов’язана з бажанням та готовністю перевіряти на дотримання вимог академічної доброчесності ті наукові роботи, які були захищені чи підготовлені до 2017-2018 рр. При цьому особливо хочеться звернути увагу на позицію самого Комітету з питань етики, який абсолютно правильно зазначив, що «Дія Листа МОН України від 23.10.2018 р. ««Щодо рекомендацій з академічної доброчесності для закладів вищої освіти» до спецрад, який визначає, що саме є плагіатом, розповсюджується на усі роботи, починаючи із 2018 р., однак його не можна застосовувати ретроактивно» (див. мотивувальний висновок Комітету від 24.07.2019 р.).

Очевидно, що озвучені вище недоліки та проблеми можуть та мають бути усунуті у найближчі часи, шляхом прийняття відповідних нормативних актів, адже без цього в Агентства та Комітету з питань етики є усі шанси поринути у прірву подвійних стандартів, що незмінно призведе до порушення прав науковців.

На завершення ще раз наголошу на тому, що боротьба з академічною недоброчесністю має стати одним з пріоритетних напрямів державної політики у сфері науки та освіти. Проте у такій боротьби на перше місце мають бути поставлені права, свободи та законні інтереси науковців, які з тих або інших причин можуть бути «втягнуті» у плагіатні скандали. Очевидно, що як науковцям, так і державі у цій сфері потрібні прозорі, чіткі і зрозумілі процедури, адже без цього вчені зневіряться у державі, а держава, як наслідок, втратить свій науковий потенціал.

Роман Мельник, завідувач кафедри адміністративного права КНУ Шевченка, доктор юридичних наук, професор.

плагіат

Новіші інформаційні сюжети:

Школа життя

Добавлено 09 жовтня 2015
iak-navchalisia-dti-v-yzbecki-shkol-y Що значить російсько-українська школа? Це означає, що до обіду там навчаються школярі узбецькою мовою, а після обіду російські класи. Іноді деякі вчителі-узбеки, які говорять російською мовою, викладали і в російських класах. Джерело У нас був такий...
7490

У світі цікавого

Добавлено 03 вересня 2012
10- Отже: Іноді, знання того, чого робити не слід, дуже важливо, якщо ви хочете справити хороше враження. Не приходите у гості з порожніми руками Якщо вас запросили на обід, або просто Отже: Іноді, знання того, чого робити не слід, дуже важливо, якщо ви хочете справити хороше враження. Не...
32810