Середа, 21 листопада 2018, 13:27
Про інновації в науці та інтерес іноземного бізнесу до наукових розробок вчених УжНУ
З доктором біологічних наук Ужгородського національного університету Надією Бойко ми познайомилися на конференції «Україна-ЄС: коли зникають кордони», де пані Надія була учасницею однієї з панелей дискусії разом з віце-прем'єр-міністром із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванною Климпуш-Цинцадзе. Тоді вразив спіч представниці УжНУ про можливості, що відкриті для українських вчених завдяки програмам Євросоюзу.
Виявляється, Центр молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок УжНУ, засновницею та очільницею якого є пані Надія, проводить унікальні наукові дослідження, патентує і розробляє сучасні препарати, є партнером міжнародних консорціумів, співпрацює з провідними центрами і лабораторіями Європи та реалізовує вітчизняні масштабні проекти.
«Наш Центр відомий у профільних колах, адже вже не перший рік ми виконуємо різні проекти, у які нас запрошують як надійних партнерів із сильною експертизою. Звичайно, розуміємо, що варто було б більше говорити про нашу діяльність. Зокрема й для того, щоб ділитися досвідом, адже українська наука державою недофінансовується, і науковцям бракує досвіду у знаходженні інших ресурсів для їхніх розробок. Наш Центр «горить» наукою, і нас не зупиняють слова: «Вибачте, у нас немає бюджету для тих чи інших досліджень». Ми завжди шукаємо інші можливості», - каже Надія Бойко.
Вчена розповідає, що Центр був створений не тільки для проведення досліджень, реалізації проектів, але й для заохочення та навчання молодого покоління. Чи не основною метою було створити матеріально-технічну базу для проведення досліджень на передовому науковому рівні і забезпечити умови для розвитку сильного кадрового наукового потенціалу.
«Я постійно наголошую, що проблемою №1 в Україні є нестача професійних кадрів, – каже професорка. – Наприклад, у нашому Центрі працює команда сильних спеціалістів різного профілю, але ми фізично не встигаємо реалізувати не те що всі наші задуми, а навіть поточну роботу. За відносно короткий проміжок часу ми взяли участь у реалізації понад 30 європейських та національних проектів. В основному вони були спрямовані на імплементацію рішень і розв'язання глобальних проблем: харчової безпеки, біоциркулярної економіки, превентивної медицини тощо. Це, зокрема, проекти BaSeFood (біоактивні компоненти в продуктах традиційного харчування), CapinFood (покращення сприятливих умов та підвищення громадської обізнаності щодо інновацій у харчовому секторі Південно-Східної Європи шляхом багатостороннього співробітництва), FoodWard (зменшення продовольчих відходів задля стабільної системи харчування), BacFoodNet (забезпечення розвитку цільових рішень для управління ризиками, які пов'язані із стійкістю бактерій і утворення біоплівок в харчовій промисловості) та багато інших».
Міжнародні проекти переважно реалізуються завдяки інструменту ЄС «Горизонт 2020». Це найбільша Рамкова програма Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій із загальним бюджетом близько 80 мільярдів євро, розрахована на 2014 – 2020 роки. Сьогодні УжНУ входить в консорціум із 14 країн ЄС, який реалізовує проект «SKIN», що стосується коротких ланцюгів постачання харчових продуктів: від фермера до споживача. Проект охоплює 25 регіонів Європи, у тому числі й Закарпатську область як прилеглу територію Словаччини і Угорщини.
«Я пишаюсь тим, що партнером у цьому проекті виступає саме наш Центр, – каже Надія Бойко. – Попри те, що така робота є трудомісткою та вкрай відповідальною, ми знаємо, що вона не проходить дарма. Всі проекти, де залучається українська сторона, приносять безпосередню вигоду саме для України. Головне тут – співпраця та надійні партнери. Утім, додам, що ми не стоїмо на місці, чекаючи запрошення від давніх партнерів. Ми йдемо далі і реалізовуємо власні ідеї. Для цього витрачаємо чималі кошти та масу зусиль для поїздок на брокерські заходи та інформаційні дні. І це дає свої результати. Сьогодні ми залучені у написання 5 нових проектних пропозицій із орієнтовним сумарним бюджетом в 20 мільйонів євро. І власне це і є одним із потенційних шляхів вирішення кадрової проблеми в Україні, і, зокрема, в нашому регіоні. Спеціалістів потрібно мотивувати і залучати саме такою цікавою та вкрай важливою роботою через паралельне навчання нового покоління. Саме так виникла ідея створення кафедри клініко-лабораторної діагностики та фармакології при УжНУ, яка вже сьогодні успішно працює».
Важливо відзначити, що зміни у співробітництві України з Європейським Союзом у сфері науки та технології передбачені в Угоді про Асоціацію окремою главою. Окрім спільної реалізації наукових програм і науково-дослідної діяльності, навчання в рамках програм обміну досвідом, зміцнення співробітництва на регіональному та міжнародному рівнях, також іде мова про здійснення спільних наукових досліджень і розробок, спрямованих на заохочення науково-технічного прогресу та обміну технологіями і ноу-хау. А це якраз і є основна стихія Центру.
«Лише уявіть собі: вже зовсім скоро ми запускаємо унікальний сервіс, ефективність якого є клінічно перевіреною і доведеною. Будь-хто в Ужгороді та Закарпатському регіоні зможе дослідити власний мікробіом і після аналізу індивідуальних біомаркерів за допомогою створеного нами алгоритму зможе одержати персональні рекомендації чи то з харчування, чи з застосування тих або інших препаратів для профілактики й лікування ряду захворювань. Зокрема, в нашому Центрі можна буде на основі індивідуальних даних виготовляти і пропонувати фармабіотики чи продукти харчування, що ідеально підходитимуть конкретній людині – каже професорка. – Це і є наш основний інноваційний продукт, вже сьогодні він готовий для практичного впровадження».
Про інновації в науці, інтерес іноземного бізнесу до наукових розробок вчених УжНУ та про те, чому в Україні мільярди гривень розпорошуються і нівелюються, читайте у повному тексті статті на сайті Ужгородського національного університету.
Ярослав Світлик
- На модернізацію професійної освіти витратять 50 млн
- У МОН розробили положення про студентські гуртожитки
- Медичні виші покращили якість абітурієнтів
- МОН: вибори членів НАЗЯВО будуть прозорими
- Кількість публікацій українців у Scopus зростає
- В Україні визначили переможців WorldSkills Ukraine
- МОН планує пришвидшити запуск Нацфонду досліджень
- МОН затвердить зміни до рамки кваліфікацій
- МОН просить виші не допускати проявів сепаратизму
- Уряд заснував наукові стипендії на честь Героїв Небесної Сотні
