Середня освіта

Учні мають розвивати ефективні навички читання, що дозволять орієнтуватися у двозначності й різних точках зору

Цифрові технології змінили спосіб взаємодії людей з інформацією. В Українському центрі оцінювання якості освіти підготували інформацію про те, як розповсюдження цифрових навичок, навичок читання та інші знання щодо поведінки в мережі корелюють із країнами проживання підлітків та різним рівнем їх соціально-економічного середовища.

Дані PISA показують, що 15-річні діти все частіше користуються інтернетом, щоб задовольнити інформаційні потреби (наприклад, читають онлайн-новини, а не новини з паперових газет).

Водночас технологічні зміни в цифровізації спілкування продовжують змінювати звички людей (наприклад, чати в інтернеті проти електронних листів). Загальне користування мережею 15-річними зросло з 21 години на тиждень у PISA-2012 до 35 годин на тиждень у PISA-2018 – що майже дорівнює середньому робочому тижню для дорослих у країнах ОЕСР.

Масовий інформаційний потік, що характеризує цифрову еру, передбачає, щоб читачі вміли розрізняти факти та думки, знали стратегії виявлення упередженої інформації та шкідливого вмісту, наприклад, фішингу, спаму чи фейкових новин.

Академічні дослідження ще не дають змоги визначити поширеність і важливість дезінформації та фейкових новин. Але вже встановлено, що соціальні платформи, які становлять значну частину інтернет-середовищ, звідки люди беруть інформацію, особливо вразливі до поширення дезінформації та фейкових новин (Pennycook and Rand, 2019).

Алгоритми соціальних медіа розроблені так, щоб спрямовувати потоки однодумців назустріч одне одному. Це створює «ехокамери», які підсилюють наші уявлення та думки, а не кидають їм виклик, підкидаючи дров у вогонь людських упереджень. Більше того, фейкові новини охоплюють більше людей, ніж правда (Vosoughi, Roy and Aral, 2018).

З іншого боку, нещодавнє дослідження в США показує, що телевізійні новини домінують в інтернеті у співвідношенні 5:1, й оцінює, що фейкові новини займають близько 1 % від загального споживання новин (Allen et al., 2020).

Ще одне дослідження у Великобританії показує, що люди, які цікавляться політикою, та люди з різноманітним медійними «дієтами», як правило, уникають ехокамер (Dubois and Blank, 2018). Це дослідження стверджує, що невелика частина населення, імовірно, опиниться в ехокамері. Насправді ці дослідження стверджують, що більше шансів виявити людей, які вирішили не бути поінформованими, ніж людей, яких обманюють.

Проте наслідки недостатньої інформованості значною мірою задокументовані. Це може призвести до політичної поляризації, зниження довіри до державних установ та підірвати демократію.

Розповсюдження цифрових навичок серед підлітків

У PISA-2018 учнів запитали, чи навчали їх упродовж усього періоду перебування в закладі освіти: 

а) як використовувати ключові слова під час використання пошукової системи, наприклад, Google, Yahoo тощо;

б) як вирішити, чи варто довіряти інформації з інтернету;

в) як порівняти різні вебсторінки та вирішити, яка інформація є більш релевантною для їхніх шкільних завдань;

г) зрозуміти наслідки від надання інформації статусу загальнодоступної в інтернеті;

д) як використовувати короткий опис під покликанням у списку результатів пошуку;

є) як виявити, чи є інформація суб’єктивною чи упередженою;

ж) як виявити фішинг або електронні листи зі спамом.

Найбільш розповсюдженою цифровою навичкою, якої в середньому навчають у закладах освіти в усіх країнах ОЕСР, є розуміння наслідків оприлюднення інформації в інтернеті.

Найменш поширеною навичкою було виявлення фішингу чи електронної пошти зі спамом (76 % та 41 % учнів у країнах ОЕСР повідомили, що їх навчали цього протягом усього періоду навчання в закладі освіти).

Є також значні відмінності між країнами та всередині них. У середньому 54 % учнів у країнах ОЕСР повідомили, що в закладі освіти їх навчали, як розпізнати, чи є інформація упередженою чи ні. По країнах ОЕСР понад 70 % учнів повідомили, що отримують таке навчання, в Австралії, Канаді, Данії та США. Однак менше ніж 45 % учнів в Ізраїлі, Латвії, Словацькій Республіці, Словенії та Швейцарії повідомили, що пройшли подібне навчання.

Відсоткова різниця у кількості учнів, яких навчали виявляти необ’єктивну інформацію, між учнями з неблагополучного соціально-економічного середовища та благополучного по країнах ОЕСР, становила 8 процентних пунктів на користь учнів з гарними передумовами для навчання. У Бельгії, Данії, Німеччині, Люксембурзі, Швеції, Великобританії та США ця різниця становить близько 14 процентних пунктів або вище.

Як відомо, соціально-економічний статус вимірюється за допомогою індексу економічного, соціального та культурного статусу PISA (ESCS). Учень з поганими (гарними) соціально-економічними неблагополучний передумовами для навчання – це учень з нижнього (верхнього) кварталу ESCS у відповідній країні / економіці.

Знання учнями стратегій для оцінки достовірності джерел

PISA-2018 також включало кілька завдань, заснованих на сценаріях, де учням пропонувалось оцінити, наскільки різні стратегії корисні для вирішення певної ситуації читання. В одному із цих сценаріїв учнів попросили натиснути на покликання з електронного листа відомого оператора мобільного зв’язку та заповнити форму зі своїми даними, щоб виграти смартфон, що також відомо як фішинговий лист. Приблизно 40 % учнів у середньому по країнах ОЕСР відповіли, що натискання на покликання було почасти доречним або дуже доречним. Учні в Данії, Німеччини, Ірландії, Японії, Нідерландах та Великобританії отримали найвищу кількість балів в індексі знань стратегій читання для оцінки достовірності джерел (вище 0,20 бала) серед усіх країн-учасниць та економік в PISA-2018. До речі, відповіді учнів про корисність різних стратегій читання були розглянуті експертами з читання для створення індексу знання стратегій читання для оцінки достовірності джерел.

На відміну від цього, учні в Баку (Азербайджан), Індонезії, Казахстані, Філіппінах та Таїланді мали найнижчі показники за цим показником (нижче -0,65 бала) серед усіх країн-учасниць та економік в PISA-2018. Серед країн ОЕСР учні в Чилі, Колумбії, Угорщині, Кореї, Мексиці та Туреччині мали найнижчі показники за цим показником (нижче -0,20 бала).

Учні з благополучного соціально-економічного середовища в усіх країнах-учасницях та економіках, що брали участь у PISA-2018, отримали вищу кількість балів в індексі знань про стратегії читання для оцінки надійності джерел, ніж учні з неблагополучного соціально-економічного середовища.

Учні в Німеччині, Люксембурзі, Португалії, Швейцарії та США, зокрема, продемонстрували найбільший соціально-економічний розрив (0,65 бала або вище) у цьому індексі знань стратегій для оцінки достовірності джерел у всіх країнах-учасницях та економіках у PISA-2018.

На відміну від них, Албанія, Баку (Азербайджан), Казахстан і Макао (Китай) показали найменший соціально-економічний розрив (менше 0,15 бала).

Серед країн ОЕСР Канада, Естонія, Ісландія, Ірландія, Італія, Корея, Латвія та Литва засвідчили найменший соціально-економічний розрив (нижче 0,35 пункта).

Найголовніше, дані PISA-2018 показують, що в середньому по країнах ОЕСР приблизно одна третина (32%) різниці в результатах із читання між учнями з гарними і поганими соціально-економічними передумовами для навчання є опосередкованим результатом диспропорцій у їхніх знаннях ефективних стратегій читання. Емпіричні дослідження показали, що навчальні заходи в класі, спрямовані на розвиток умінь оцінювання учнями надійності інформації, ефективно покращують критичне мислення учнів при розумінні кількох документів.

Чи можуть учні розрізняти факти та думки

Оцінювання читання в PISA-2018 включало одну одиницю (тобто запитання 3 Рапа Нуї), яка перевіряла, чи можуть учні розрізняти факти та думки. Це питання є типовим завданням рівня 5, який є одним з найвищих і відповідає результатам учнів, які набрали від 625,61 до менш ніж 698,32 бала.

У цьому пункті учні повинні класифікувати п’ять окремих тверджень, взятих з огляду книги «Крах», як «факт» чи «судження». Тільки ті учні, які правильно класифікували всі п’ять тверджень, отримали повну оцінку; часткова оцінка була надана учням, які правильно класифікували чотири з п’яти тверджень (це відповідає рівню 3 – результатам учнів, які набрали від 480,18 до менш ніж 552,89 бала ).

Найскладнішим твердженням у цьому списку є перше твердження («У книзі автор описує кілька цивілізацій, які зазнали краху через вибір, який вони зробили, та його вплив на довкілля»). Він представляє факт (про що йдеться в книзі), але деякі учні, особливо ті, чий рівень знань нижче рівня 5, можуть неправильно класифікувати це як «судження» на основі підрядного речення, яке узагальнює теорію автора книги (цивілізації «розпалися через вибір, який вони зробили, та його вплив на довкілля»).

Дані PISA-2018 показують, що можливість учнів навчитися виявляти суб’єктивну чи упереджену інформацію в школі тісно пов’язана із розрахованим відсотком правильності в пункті, який зосереджується на відмежуванні фактів від думок в оцінюванні PISA з читання (R2 = 0,46) у країнах ОЕСР.

Запитання 3 з кластеру Rapa Nui (Рапа Нуї) – це завдання з можливістю часткового зарахування, де незарахування відповіді – 0, часткове зарахування – 0,5, а повне зарахування – 1. Таким чином, прогнозований відсоток правильних відповідей для повного зарахування в цьому пункті в середньому становить менше 47 % у середньому по країнах ОЕСР. Це завдання в середньому був оцінене як правильне на 39 % у всіх країнах та економіках, що беруть участь у PISA-2018. Запитання 3 з кластеру Рапа Нуї – це завдання 5 рівня. Це означає, що учні повинні мати рівень 5 володіння навичками читання, щоб мати 62 % ймовірність отримати повне зарахування за цим завданням.

Цей взаємозв'язок все ще спостерігається навіть після врахування ВВП на душу населення або результатів із читання. Однак цей зв’язок слабшає (R2 = 0,15) на рівні всіх країн-учасниць та економік PISA-2018.

Країни, які проводили тестування в паперовій формі, не мали доступних даних для проведення цього аналізу. Це такі країни: Аргентина, Йорданія, Ліван, Республіка Молдова, Північна Македонія, Румунія, Саудівська Аравія, Україна та В’єтнам.

Отже, коли система освіти надає учням у школі можливості навчитися виявляти упереджену інформацію, саме це, а не загальна успішність з читання або ВВП на душу населення, зумовлюють сильний зв'язок із розрахованим відсотком правильності в пункті про відмежування факту та судження.

Ці результати не означають, що судження не важливі для контекстуалізації інформації, особливо, коли факти, про які йдеться, потребують певного пояснення. Швидше за все, результати вказують на те, що можливість відрізнити факти від суджень, оцінити довіру до джерел інформації та вивчити стратегії виявлення упередженої або хибної інформації є необхідними навичками для читання в цифровому світі. Зрештою, здатність відрізняти хорошу та погану інформацію є важливою для збереження демократичних цінностей.

Узагальнення

Збереження демократичних цінностей і зміцнення довіри до державних установ спирається на наявність добре обізнаних громадян. Учні повинні розвивати автономні та ефективні навички читання, що включають здатність орієнтуватися у двозначності, а також виявляти, розрізняти та перевіряти різні точки зору.

Навчання учнів навичок розрізнення фактів і суджень, виявлення упередженої інформації та шкідливого вмісту, такого як фішингові електронні листи, є дуже різним як між країнами, так і між учнями, які мають різні соціально-економічні статуси.

Заклади освіти можуть сприяти формуванню вправних читачів у цифровому світі, усуваючи ці прогалини та навчаючи учнів базової цифрової грамотності.

За матеріалами Українського центру оцінювання якості освіти.

PISA в Україні

Новіші інформаційні сюжети:

Школа життя

Добавлено 24 травня 2015
batki-cholovka-abo-dryjini-dryg-tato Позаду весільне торжество, дано старт життя в новому статусі. Чи буде вона щасливою, залежить великою мірою від глибини почуттів новоспеченого подружжя і від обраної тактики поведінки не тільки між закоханими голубками, але і у відносинах з новою...
7770

У світі цікавого

Добавлено 18 січня 2012
rossijskie-uchenye Сибірські учені виявили у вічній мерзлоті в надрах Мамонтової гори в Якутії бактерію, яка активується і ділиться при температурі усього Сибірські учені виявили у вічній мерзлоті в надрах Мамонтової гори в Якутії бактерію, яка активується і ділиться при температурі усього в плюс 5 градусів...
26920