Середня освіта

Дані тестувань дадуть змогу дізнатися, що саме знають і вміють молодші школярі з читання й математики

Порівняно нещодавно в Україні на державному рівні започатковано моніторингові дослідження якості освіти. У 2018 році ми вперше стали учасниками міжнародного дослідження якості освіти PISA, в якому беруть участь 15-річні підлітки, і того ж року відбулося перше загальнодержавне моніторингове дослідження якості початкової освіти. Обидва дослідження планують проводити й надалі, аби бачити, як змінюється (і чи змінюється взагалі) стан нашої освіти. 

Наступний цикл моніторингового дослідження якості початкової освіти відбудеться навесні 2021 року. Для участі в ньому відібрано понад 9000 четвертокласників з усієї країни, які виконуватимуть тести з читання й математики. 

Школярі працюватимуть над тестами впродовж двох уроків: по одному уроку на читання та математику. Незважаючи на те, що це доволі довго, попередній цикл дослідження показав, діти зовсім не втомлюються, адже тексти з читання, а також завдання з математики захопливі й актуальні. Важливим також є психологічний чинник: інструктори й учителі налаштовують учнів на цікаву дослідницьку подорож, підбадьорюють і підтримують їх. 

Окрім того, учні та їхні вчителі відповідатимуть на запитання анкети, котра дасть змогу зрозуміти, які саме чинники впливають на результати учнів.

Моніторингове дослідження початкової освіти проводять для того, аби з’ясувати, що саме учні, які закінчують навчання в початковій школі, знають із читання й математики та чи вміють вони застосовувати ці знання на практиці.

Вимірювання читацької компетентності

Тест із читання відбуватиметься так: спочатку учні працюватимуть із буклетом, в якому наведено певний текст, а потім в окремому зошиті виконуватимуть завдання, що стосуються цього тексту. 

Четвертокласникам будуть запропоновані тексти різних видів: художні, науково-пізнавальні та рекламні. 

Художні тексти – це звичні оповідання, з якими учні постійно працюють на уроках української мови та літературного читання. 

Зразок художнього тексту



Завдання до художнього тексту

Науково-пізнавальні тексти – це здебільшого розповіді про наукові відкриття і їхнє значення для розвитку людства або різні цікавинки про природні явища. Із такими текстами учні рідко працюють на уроках читання, хоча можуть натрапляти на них у підручниках із природознавства. 

Під час моніторингу 2018 року учасникам було запропоновано дуже цікавий текст, що називався «Робот-фотограф». У ньому йдеться про те, як нині застосовують новітніх роботів у різних сферах для того, щоб допомогти людям. Такі тексти актуальні, сучасні та, як показав перший цикл моніторингу, цікаві і хлопцям, і дівчатам.

Зразок науково-пізнавального тексту

Завдання до науково-пізнавального тексту

Рекламний медіатекст має про щось поінформувати читачів. Це переважно рекламні плакати, оголошення, інструкції, тобто тексти, з якими учні рідко працюють у школі, проте постійно стикаються з ними в житті. 

Наприклад, у дослідженні 2018 року учасникам пропонували ознайомитися з буклетом магазину «Велоспорт», де було наведено інформацію про різні види велосипедів, що там продаються, їхню вартість, графік роботи закладу й навіть зображено мапу, за якою можна до нього дістатися. 

Приклад рекламного медіатексту

Серед завдань, приміром, – дібрати велосипед за певними критеріями й на певну суму коштів. Подібне завдання хоч і не типове для шкільної програми, проте ситуація вибору якогось товару чи послуги на основі поданої інформації дітям знайома, досвід ухвалення рішень у таких ситуаціях є надзвичайно корисним для життя.  

Завдання до рекламного медіатексту

Завдання, над якими учні працюватимуть під час тесту з читання, перевірятимуть різні читацькі процеси (знаходження інформації, формулювання простих висновків, інтерпретування й узагальнення інформації, аналізування та оцінювання змісту й форми тексту) і матимуть різну складність. Це дасть змогу зрозуміти, з якими саме завданнями в школярів найчастіше виникають труднощі, а які даються юним читачам легко.

Вимірювання математичної компетентності

Під час тестування з математики школярі працюватимуть з робочим зошитом, у якому фіксуватимуть відповіді на завдання.

Завдання спрямовані на перевірку знань і вмінь учнів розв’язувати задачі з таких розділів математики, як «Числа і вирази», «Геометричні фігури», «Величини і їх вимірювання», «Представлення даних».

Одні перевірятимуть базові знання учнів, наприклад, як визначати периметр прямокутника. А інші – те, чи діти здатні застосовувати ці знання на практиці. 

Наприклад, учням можуть запропонувати побудувати діаграму, спираючись на наведені дані, або визначити, на якому з чотирьох малюнків зображено третину, приміром, піци. Усі завдання мають різний рівень складності й стосуються різних тем. 

Завдання з математики

Серед завдань будуть такі, де потрібно дати коротку чи розгорнуту відповідь або ж вибрати один варіант із запропонованих. Наприклад, учнів можуть попросити доповнити ряд чисел, уписати розв’язок рівняння, доповнити діаграму тощо. 

Водночас багато завдань мають компетентнісне спрямування. Під час дослідження 2018 року в учасників запитували: «Ти здійснюєш покупку в магазині вартістю 30 грн, скільки решти ти отримаєш, якщо розрахуєшся купюрою 200 грн?»

Анкетування учнів

Не менш важливо для освітян дізнатися й те, чому одні учні отримують кращі результати тестувань, ніж інші. Для цього в межах дослідження проводять анкетування, під час якого діти відповідають на запитання про себе: як вони ставляться до навчання, чим займаються у вільний час, як почуваються у школі, хто допомагає їм робити домашнє завдання, скільки часу вони витрачають на його виконання та багато іншого. 

Результати анкетування моніторингу 2018 року виявили багато цікавого. Наприклад, з’ясувалося, що вищі бали за тести отримали учні, які перед вступом до першого класу відвідували спеціальні підготовчі курси, а ставши школярами, займаються в різноманітних секціях та гуртках. 

Математику краще знають ті, хто зазвичай самостійно опановує нові теми з цього предмета, і ті, з ким рідні постійно спілкуються про навчання. А вправніші читачі переважно витрачають на виконання домашньої роботи з читання менше ніж 30 хвилин на день і вважають цей предмет не менш важливим за інші.

Приклад запитань учнівської анкети

Цього року, окрім питань, які вже досліджували, буде й кілька нових. Зокрема з’язовуватимуть, як впливає на навчальну успішність кількість учнів у класі. Усі знають, що великі класи в початковій школі – це не дуже добре, але даних у нашій країні щодо цього немає. 

Також дуже поширеною є думка про те, що дистанційна освіта в молодшій школі не є ефективною, хоча достеменних доказів поки не зібрано. Під час моніторингу 2021 року цю гіпотезу буде перевірено: дослідники додали анкети, в яких учнів питатимуть про те, як відбувався процес дистанційної освіти в їхніх школах. Дані анкетування порівняють із даними тестувань – і можна буде сказати, як же така форма освіти вплинула на результати учнів. 

Анкетування вчителів

Учителі, окрім запитань про особливості дистанційної освіти, також відповідатимуть на запитання про себе (стать, стаж, кваліфікація), про своє ставлення до професії, очікування від учнів, взаємодію в колективі, практики викладання математики й читання (наприклад, скільки годин на тиждень вони викладають той чи той предмет, як організовують роботу учнів, які форми та методи навчання застосовують). 

Цьогоріч додали кілька запитань щодо просторової організації класної кімнати, зокрема про те, чи є можливість у вчителя організувати в класі окремі осередки Нової української школи, чи достатньо місця для використання активних форм навчання тощо. 

Приклад запитань учительської анкети

Анкетування вчителів – дуже важлива частина дослідження, що дає змогу дізнатися думку педагогів про особливості освітнього процесу, про те, які проблеми виникають під час викладання, що варто змінити / доповнити / покращити. 

Наприклад, 2018 року більшість учителів вказали на незадовільний стан шкільних будівель та меблів, а також на нестачу дидактичного матеріалу й техніки для організації інформаційного середовища в класах. Подивимося, як змінилася ситуація (та й чи змінилася взагалі) за останні три роки.

Використання результатів дослідження

Моніторингове дослідження початкової освіти, як PISA й інші подібні дослідження, збирає дані лише в узагальненому вигляді. Дослідники не мають особистих даних учасників, тому жодних наслідків для закладів освіти, учнів чи вчителів за результатами дослідження бути не може. Його основна мета – зібрати об’єктивну інформацію про стан початкової освіти, щоб нею могли скористатися управлінці, учителі, батьки та науковці.

Учителі й батьки зрозуміють, що саме мають знати й уміти учні, як допомогти їм краще засвоїти навчальний матеріал, управлінці матимуть основу для прийняття обґрунтованих рішень, а науковці – базу для глибокого аналізу, яка стане підставою для підготовки документів, це визначатиме поступ в освіті.

Ганна Бичко, для Освіта.ua.

реформа середньої освіти PISA в Україні

Новіші інформаційні сюжети:

Школа життя

Добавлено 31 січня 2015
proektivnyi-metod-ototojnu-sebe-dosld Проективный метод заснований на переконанні психологів у тому, що коли людина тлумачить дії іншої особи, він підсвідомо приписує йому власні якості, почуття і бажання. На цьому переконанні засноване переважна більшість психологічних тестів, які...
7530

У світі цікавого

Добавлено 29 січня 2014
sho-take-sychasna-pyblchna-bbloteka- Проводячи години у всесвітній бібліотеці під назвою «Інтернет» і, за старою традицією, знаходячи собі в бібліотеці дружин і чоловіків, ми стали потроху забувати, що можна зустрічатися по-справжньому в читальних залах. І забування почалося приблизно з того моменту, коли пройшли чутки про перетворення...
11100