Середня освіта

Створення мотивуючого простору вимагає творчого підходу та значних витрат часу

Недостатньо пофарбувати сходи в кольори веселки чи створити яскравий візерунок на фасаді, щоб у школі хотілося вчитися. Саме тому в Новій українській школі переглянули концепцію шкільного простору цілісно. 

За своєю головною ідеєю освітнє середовище має служити всім учасникам освітнього процесу, розкривати потенціал учнів і педагогів. Крім дотримання законів естетичності, школа має втілювати ідеї безбар’єрності, а також доступності та безпечності навчального середовища. Саме така реорганізація простору допомагатиме реалізовувати основні цілі НУШ.

Зручність і комфорт для вчителів і учнів

Щоб дізнатися про основні принципи мотивуючого шкільного простору та розібратися, як це працює на практиці, ми звернулися до ексочільниці відділу засобів навчання та обладнання в Державній науковій установі «Інститут модернізації змісту освіти» Галини Наконечної.

«Головний принцип оформлення шкільних приміщень – створення освітнього простору, який допоможе учням пристосуватися до шкільного життя. Те, що оточує дитину в класі, має великий вплив на подальший успіх у навчанні, повноцінний особистісний розвиток та засвоєння предметних чи життєвих навичок», – розповідає пані Галина.   

Облаштування навчального простору обов’язково має відповідати віковим особливостям школярів. Наприклад, для учнів початкової школи особливо важливо почуватися в школі як удома. Тому комфортні, максимально наближені до домашніх умови для гри й відпочинку допоможуть дитині швидше та простіше адаптуватися до навчального процесу. 

«Звичайно, наповнення освітнього простору має здійснюватися з урахуванням низки норм: дотримання державних і міжнародних стандартів щодо виробництва шкільного обладнання, санітарно-гігієнічних і техніко-ергономічних норм та вимог безпеки. Також важливо зберегти естетичність таких просторів, не забуваючи про їх основні функції», –  наголошує Галина Наконечна.

Проєкт «Новий освітній простір», створений за ініціативою Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на старті реформи НУШ, покликаний розповідати про найкращі рішення з облаштування школи. Ідеї для оформлення й нормативні вимоги можна знайти в методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України. 

Від зміни підходів до зміни оформлення

Загальні рішення з облаштування шкільних приміщень приймає шкільна адміністрація.. Водночас у НУШ особливу роль відіграє оформлення самих класів, яким займаються педагоги та батьки. 

Про зміну  розуміння навчального середовища розповідає Тетяна Григоренко, вчителька «Школи вільних та небайдужих»: «На старті реформа НУШ була неабияким викликом для вчителів не лише з точки зору зміни підходів, принципів, методів і форм роботи, а й у плані оформлення класного простору. Вчителі мали відмовитися від стандартного незмінного набору стендів, до якого звикли протягом багатьох років, і перетворити клас на територію креативу, наповнену "живою" наочністю. Ба більше, не просто наповнити, а створити цю наочність спільно з дітьми».  

Учителька наголошує, що такі зміни відбувалися досить непросто. Адже створення мотивуючого простору вимагає творчого підходу та великої кількості часу. 

«У нашій школі основним елементом простору є білі стіни, які поступово заповнюються наочними матеріалами. Це означає, що першого вересня ми заходимо в "голі" класи, які декоруємо і наповнюємо спільно з дітьми. Важливо, щоби простір навколо постійно оновлювався, зокрема, має змінюватися наочний матеріал. Адже якщо щось без змін постійно оточує дітей, то з часом вони просто не звертають на нього уваги», – підкреслює Тетяна Григоренко.

Кінець концепції першої і останньої парти

Діти проводять у школі десятки годин на тиждень. Тому потрібно впевнитися, щоб освітній простір не просто відповідав санітарним нормам, але й мав усе необхідне для розвитку учнівського потенціалу. Адже в школі діти мають відчувати себе добре як на фізичному, так і на психічному й емоційному рівнях. 

Іноді навіть зміна розташування столів може допомогти в дотриманні такого балансу. Адже від того, де стоїть стіл у класі, під яким кутом учні бачать учителя й однокласників, залежить і те, як учень чи учениця сприймають своє місце в класі, наскільки їм зручно співпрацювати чи працювати самостійно. Саме тому в НУШ обирають мобільність меблів, де їх розташування залежить від запланованої активності.

«Я постійно переміщую парти в просторі. Іноді діти сидять по одному, часом працюють у парах, трійках, групках або командах. При цьому особистісний склад постійно змінюється, немає сталих груп. Це допомагає учням навчитися комунікувати та співпрацювати з усіма, мирно вирішувати суперечливі моменти та конфліктні ситуації», – розповідає Тетяна Григоренко.

Така мобільність простору дозволяє змінити обстановку, а значить і зберегти зацікавлення молодших учнів, яким складно без постійного руху.  

Щоб дізнатися, як це подобається самим школярам, ми поспілкувалися з Оленою Шеремет, перекладачкою та мамою першокласника. Через карантинні обмеження батьки зараз не можуть на власні очі побачити класні приміщення. Але те, що Олена чує від сина та бачить на світлинах, їй подобається. 

«Коли я тільки шукала школу для дитини, то майже не задумувалася про оформлення класів. Для мене емоційна атмосфера і довірливі стосунки в класі значно важливіші ремонтів або технічного оснащення. Але на прикладі нашої школи я бачу, що любов до дітей проявляється зокрема і в тому, щоб подбати про простір, у якому вони мають розвиватися. Мені подобається, що мій син не знає такої важливої в моєму поколінні концепції першої та останньої парти. Його вчителька може проводити урок як з одного, так і з іншого боку, а парти часом переставляють. Приємно, що в класі є своя невеличка бібліотека, де книжки стоять на рівні дитячих рук. Але не менш важливо, що є зона з килимом, де діти можуть сидіти й гратися, а також мати, на яких можна стрибати. Бо рух і активність необхідні дітям так само, як і зосередженість на навчанні», – говорить пані Олена.

Що занадто, то не здраво

Часто, облаштовуючи класні кімнати, особливо кабінети початкових класів, керуються думкою: що яскравіше – то краще. Величезна кількість готових плакатів, розмальовок і наліпок вводить людей без спеціальної дизайнерської освіти в оману. Вони намагаються використати відразу все і побільше забуваючи про золоте правило – «що занадто, то не здраво». 

Саме тому Галина Наконечна підкреслює: «Оформлюючи освітній простір, важливо дотримуватися одного стилю, уніфікованих дизайнерських рішень. Перш за все, необхідно уникати “візуального сміття” – надмірної кількості яскравих плакатів, наліпок, розмальовок на стінах, шафах, вікнах тощо. Діти набагато ефективніше вчитимуться, якщо навколо немає агресивних кольорів та елементів оформлення, що руйнують і спотворюють загальний вид і дезорієнтують учнів».

Фото Internews Ukraine

З думкою експертки погоджується й Тетяна Григоренко. Учителька зауважує: зовсім не варто заліплювати стіни тим, що не стосується актуальної теми. Адже занадто велика кількість візуальних подразників відволікатиме й без того нестійку дитячу увагу.

«Однак є перелік певних візуальних матеріалів, що можуть залишатися на стінах протягом року, адже використовуються постійно. Це ранкові привітання, розклад уроків, щоденні новини чи класний календар, куточок настрою, доручення, самооцінка успішності роботи на уроці, правила класу. Наочність, яка стосується навчальної діяльності, має бути тематичною і змінюватися разом з темою. Важливо також, аби наочність була учням помічною та інформативною. Тобто діти повинні знати, для чого вона там висить і як вони можуть її використати», – додає пані Тетяна.

Спільними силами й невеликими коштами

Учні мають відчувати, що школа – не просто будівля, у якій вони навчаються. Це місце, де їм завжди раді. Щоб діти почувалися в школі як у другому домі, важливо, щоб вони відчували свою причетність до її облаштування. Тетяна Григоренко радить використовувати для оформлення кабінету роботи кожного учня й учениці. Малюнки чи проєктні роботи створюватимуть у дітей відчуття особистого внеску до облаштування спільного простору: 

Учителька переконана: «Діти мають бути творцями власного простору і бути причетними абсолютно до всього, чим наповнюється класна кімната. Якщо це правила, то вони самі їх створюють методом мозкового штурму, голосують, записують. Лише після цього ми можемо оформити та заламінувати електронну версію. Це дає дітям відчуття власної важливості».

За її словами, до створення всього, що є в класі, діти ставляться з великим завзяттям. Особливо, якщо їх заохотити й дати відчуття, що вони роблять щось важливе. Щоб діти в класі почувалися комфортно та безпечно, не потрібно багато коштів (звичайно, якщо не йдеться про техніку). Оформлення класу з активним залученням дітей цілком залежить від креативності вчителя. 

«Не обов'язково купувати готові плакати. Усе необхідне зараз можна завантажити в інтернеті, роздрукувати та заламінувати. Служить така наочність досить довго. Якщо ж немає кольорового принтера, то можна використовувати двосторонній кольоровий папір і чорно-білий друк. Оформляти в бульбашки коміксів, наприклад. Виходить теж досить яскраво та цікаво. Багато матеріалів учитель може виготовити своїми руками разом з дітьми. Це і є та сама причетність дітей до процесу», – розповідає пані Тетяна.

Фото надала Тетяна Григоренко

Навчальний простір в умовах пандемії

Основний принцип організації освітнього простору в НУШ – легка адаптація під конкретні завдання, підлаштування до наявних умов. Цьогоріч адаптивний карантин уніс свої корективи як у навчальний процес, так і в облаштування навчальних приміщень. 

«Зважаючи на особливості навчання в період пандемії, слід максимально зменшити кількість елементів спільного користування. Варто обирати такі види діяльності, які мінімізують безпосередній фізичний контакт між учнями, зокрема зменшуючи кількість комунікаційних вправ», – розповідає Галина Наконечна, покликаючись на вимоги Головного державного санітарного лікаря та рекомендації Міністерства освіти і науки України. 

Але навчання триває, директори шкіл шукають нові можливості для створення найбезпечніших умов навчання. Такі мінливі часи вимагають від простору легкості, а від шкільної адміністрації – готовності адаптуватися. Навчання на відкритому повітрі (за сприятливих погодних умов), трансформація приміщень відповідно до конкретних потреб, принципи зонування в класі – усі ці елементи давно стали основою для змін у навчальних закладах. А сьогоднішні карантинні вимоги – додатковий привід перевірити адаптивність на практиці.   

Олександра Дмитренко, журналістка проєкту «Дружня школа»

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

реформа середньої освіти НУШ

Новіші інформаційні сюжети:

Школа життя

Добавлено 16 листопада 2017
zagadka-prirodi Незважаючи на те що хіба тільки ледачий не писав про нинішній системі освіти в цілому, про середньої і ще більше початковій школі зокрема, віз і нині там. Більше того, відчуття, що з кожним роком життя в першому класі стає все загадковіше і складніше....
7350

У світі цікавого

Добавлено 27 лютого 2014
iak-pravilno-koristyvatisia-kreditnimi-k Обсяг ринку споживчого кредитування щорічно збільшується майже на 40%, ринок кредитних карт за 2012 рік збільшився на 82,5%. Напевно, ні в одній іншій галузі бізнесу немає таких шалених темпів приросту. Росіяни все більше грузнуть у боргах, в даний час кредитами скористалися близько 40% міських...
6640