Середня освіта

Правоохоронці мають недостатньо важелів для профілактики булінгу в навчальних закладах  

Профілактика булінгу в школах є насамперед завданням адміністрації закладу освіти, а не поліції.

Про це в коментарі «Магнолія-ТВ» сказав віце-президент Всеукраїнської фундації «Захист прав дітей» Олексій Лазаренко.

За його словами, у поліції у випадках булінгу в школах замало важелів впливу, тому виконати профілактичну функцію правоохоронці не можуть.

«Мало того, сам закон про булінг направлений більше на навчальний заклад. Тобто це проблема навчального закладу, а не проблема поліції. Поліція втручається лише тоді, коли сам навчальний заклад каже: усе, ми всі свої важелі впливу вичерпали, і булінг продовжується, і розписуються у своїй неспроможності дати раду цій ситуації», – зазначив Лазаренко.

На думку правозахисника, притягнення до адміністративної відповідальності батьків чи взяття на облік дітей-булерів не вирішить проблем цькування в навчальних закладах.

«Треба складати адмінпротокол на батьків за те, що вони не навчили, не виховали. Ставити цю дівчинку на профілактичний огляд. Поставили. І що? Приходить поліцейський, помахав пальцем: ти не маєш так робити, бо ще притягнуть до відповідальності», – підкреслив правозахисник.

Як відомо, наприкінці вересня освітній омбудсмен Сергій Горбачов, посилаючись на відповідні зміни нормативно-правових документів повідомив, що відтепер дитина, яка вчинила цькування учасника освітнього процесу, може братися на профілактичний облік органами ювенальної превенції.

булінг

Новіші інформаційні сюжети:

Школа життя

Добавлено 18 серпня 2016
gospodin-na-zamtky-sokovarka-abo-soko Літо наближається до кінця, і ви сидите посеред свого улюбленого дачної ділянки або посеред ділянки заміського будинку і з жахом дивіться на врожай всього підряд, починаючи з яблук, від яких гнуться віти дерев, і закінчуючи гарбузами, які вже...
11600

У світі цікавого

Добавлено 26 грудня 2013
sho-zapovdav-svty-djonatan-svft Жорстокий вирок людству, винесений в «Подорожах Гуллівера», викликав і викликає неоднозначну (але завжди бурхливу) реакцію. Кольрідж називав Свіфта «засушеної раблезианской душею», а Теккерей вважав, що мораль четвертого подорожі «жахлива, ганебна, боязка і блюзнірська». ...
12530