Середня освіта

Як пояснити дитині, що таке особисті фізичні та емоційні кордони та для чого вміти їх відстоювати

Дорослі вчать дітей поваги до інших людей. Проте не менш важливо сформувати у дитини розуміння власних кордонів і вміння захищати їх, щоб вона змогла гармонійно вибудовувати взаємини з іншими протягом життя. Як пояснити дитині, що таке особисті фізичні та емоційні кордони, чому важливо їх мати та для чого вміти відстоювати — розповіла Тетяна Григоренко, вчителька початкових класів Школи вільних та небайдужих, м. Львів.

Найпростіше пояснення

Переважно діти не розуміють абстрактного, на їх думку, поняття «власні кордони» або ж якщо розуміють, то не завжди відчувають власні межі. Тож найпростіше пояснення особистих кордонів — це все, що можна назвати своїм: моя кімната, мої речі, моє тіло, мій час.

Межі починаються з імені

Протягом перших тижнів навчання, коли учні знайомляться, варто використовувати картки-знайомство із незакінченими реченнями. Цей метод допоможе їм краще пізнати одне одного. Картки можуть містити такі фрази: «Я хочу/не хочу, щоб мене називали…», «Я люблю/не люблю, коли до мене звертаються…», «Мене звуть… (Марта). Кличте мене…(Мартуся)». Таким чином, діти і вчитель дізнаються, як звертатися одне до одного так, щоб всім було комфортно.

Власні кордони або «мильна бульбашка»

Необхідно пояснити дитині, що тіло — це фізичні межі, які дають відчуття безпеки. Кожен відчуває його по-різному: комусь подобаються легкі дотики, а комусь не подобаються взагалі. І це потрібно поважати.

Більш наочно допоможе пояснити метод мильної бульбашки. Необхідно намалювати навколо тіла дитини уявну мильну бульбашку і пояснити, що дотик без дозволу лускає її. А людина почуває себе беззахисною. Тому важливо знати й відчувати свої кордони. Не менш важливо не порушувати ці межі іншого, бо їх основне призначення — це почуття безпеки.

Вміння відмовляти

Важливо також навчити дітей казати «ні». У цьому допоможуть ситуативні ігри. До прикладу можна розіграти ситуацію: «Тебе просять побавитися, але ти не хочеш» або «Тебе просять дати списати, але ти вважаєш це неправильним». Пояснюємо дітям, що відмова теж має бути аргументованою та екологічно висловленою.

Дітям також треба пояснити, що кожна людина має власні потреби та бажання. А те, що вона їх відстоює — це нормально. Також варто розповісти, що отримувати відмову та відмовляти також нормально, адже у всіх людей різні бажання й потреби, а отже — вони не завжди співпадають. Важливо опиратися на життєвий досвід дітей та вчити їх прислухатися до власних відчуттів й емоцій.

Як допомогти дитині знайти свої фізичні кордони

Існує кілька дієвих методів, які допоможуть пояснити дитині поняття фізичних кордонів.

Масаж. Запропонуйте дітям в кінці дня зробити собі масаж: поторкатися та відчути своє тіло. Діти можуть легенько погладити себе, а потім сильніше пощипати, згодом ледь себе поплескати, а потім — сильніше. Важливо обговорити, які почуття подобаються й приємні, а які — ні.

Ранкові привітання. Розкажіть дітям про декілька способів ранкових привітань: потискання руки, обійми, дотик кулачками або ж усмішка. Спостерігаючи кілька днів, можна помітити певні закономірності: дехто з дітей із задоволенням обіймається, а дехто обмежується лише посмішкою. Важливо обговорити ці моменти й дати учням можливість висловитися.

Вчимо дітей відчувати свої межі через гру

Гра «Мені (не) подобається…»

Вчитель зачитує фразу: «Мені подобається, коли мене обіймають». Якщо учню вона відгукується, необхідно встати. І навпаки, якщо його цей факт не стосується — продовжувати сидіти. Важливо також обговорити з дитиною причини за допомогою навідних запитань типу: які почуття виникають під час обіймів та чому їй це подобається. Діти зазвичай відповідають, що відчувають радість, щастя, задоволення, адже так виражається приязність і це приємно. Наприклад: «Я залюбки ділюся своїми речами», «Мені подобається бути наодинці».

Фрази типу «Мені не подобається, коли мене обіймають» теж дуже важливо обговорити. Необхідно поцікавитись, чому дитині не подобаються обійми та що вона відчуває в цей момент. Варто бути готовим почути фрази на кшталт: «мені не подобається, коли мене торкаються» або «хочеться відбиватися та вдарити». Наприклад: «Я не люблю, коли чіпають мої речі без дозволу», «Мені не подобається перебувати у натовпі», «Мені не подобається, коли на мене кричать».

Ця гра доречна як щодо фізичних, так і щодо емоційних кордонів. Змінюється лише контекст продовження речення.

Гра «Броунівський рух»

Діти із заплющеними очима рухаються визначеною територією за будь-якою траєкторією та пробують взаємодіяти одне з одним. Можна рухатися будь-як: із витягнутими руками та торкаючись всього і всіх довкола. Можна торкатися, обійматися або не зачіпати інших. Однак слід враховувати і бажання інших учасників гри.

Після гри важливо провести рефлексію та обговорити відчуття.

Варто вчити дітей відстоювати власні кордони та говорити про свої почуття екологічно, використовуючи «Я-повідомлення». Тобто навчити дітей говорити про себе, не звинувачуючи інших:

  • Правильно: «Мені не подобається, коли до мене так звертаються. Мене це ображає».
  • Неправильно: «Ти мене обізвав!»
  • Правильно: «Я не люблю, коли мене обіймають».
  • Неправильно: «Не чіпай мене!»

Також варто використовувати чотири кроки формули ненасильницького спілкування:

  • Спостереження-факт — що сталося.
  • Що відчуваю зараз я, і здогадка, що можеш зараз відчувати ти.
  • Потреби — що важливо для мене і що важливо для тебе на мою думку.
  • Прохання — я прошу, а не ставлю ультиматум.

Приклад: «Коли ти мене штовхнув, я розгнівався. Бо мені було боляче. Я б хотів, щоб ти більше так не робив. Адже мені це не приємно».

Під час рухливих ігор діти забувають про кордони, тому в класі діє правило «стоп» — слово, яке означає, що зараз відбулася неприпустима дія. Кожне «стоп» має бути обґрунтованим, а учень, до кого це слово було — повинен зупинитися та почути.

Анастасія Пасічна, журналістка проєкту «Дружня школа»

Цей матеріал створений організацією «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.


Новіші інформаційні сюжети:

Школа життя

Добавлено 09 березня 2015
iakii-sposb-zahisty-sydna-vd-napady-na Натрапив в Мережі на старого доброго знайомого. Дивлюся... Батюшки святі! «Кунгурлес». І все точно. Побудований на судноверфі Холминг в Фінляндія. Там же 30 листопада 1963-го спущений на воду. І до 23 грудня 1992 року входив до складу Північного...
8660

У світі цікавого

Добавлено 23 травня 2014
angel-hranitel-tvorit-chydesa Як не парадоксально, але навіть ті, хто вважають себе людьми невіруючими, переконані в існуванні своїх ангелів-охоронців. Безсумнівно, впевненість, що якісь небесні сили постійно дбають персонально про тебе, надає силу і впевненість кожній людині на тернистому життєвому шляху.Більшість людей постійно...
16230