Середня освіта

Наявний зміст нових нормативно-правових актів в освіті є переважно декларативним та компромісним до існуючої практики

Виходячи з принципу розширення автономії закладу, педагог Володимир Бєлий пропонує до уваги спільноти форму організації діяльності закладу системи загальної середньої освіти, яка на прикладі окремого інноваційного українського ліцею, з 30-річним стажем діяльності, показує свою практичну спроможність до неформального та ефективного втілення новітніх положень проєкту «Нова українська школа» та Закону України «Про освіту» щодо партнерської співпраці з батьками, законними представниками здобувачів освіти.

Мова ведеться про модель «Офіс закладу» як реально працюючу у наявних умовах сьогодення версію інноваційного функціоналу в сегменті традиційних відносин школи/ліцею/гімназії з батьківськими та іншими колами громадськості.

При цьому, не ставиться за мету подати цю модель - «Офіс закладу» -, як таку, що може бути дієвою:

  • по-перше, для всіх нині існуючих закладів освіти країни;
  • по-друге, без привнесення змін до існуючого традиційного пострадянського формату поточної діяльності як закладу освіти, так і його стейкхолдерів та зацікавлених осіб.

Розвиток нового освітнього простору в Україні надає більше можливостей для здобувачів освіти, їхніх батьків, учителів та освітніх управлінців. При цьому перспективи успішного реформування системи освіти пролягають через зміни у бік поглиблення партнерської взаємодії вчителів та батьків, вчителів та здобувачів освіти.

В умовах загострення недовіри та непорозуміння між батьками й вчителями описана модель має перспективи на позитивний вплив щодо зовнішньої складової діяльності закладу саме у контексті положень Закону України «Про повну загальну середню освіту», спрямованих на поглиблення партнерства між школою та її стейкхолдерами.

Варто наголосити, що у рамках традиційної діяльності закладів вітчизняної системи освіти описана модель «Офіс закладу», що взята з практики роботи Херсонського фізико-технічного ліцею, вказує на можливість внесення суттєвих змін у сутність діяльності закладу без запровадження нових штатних одиниць. Достатньо опертися на різні форми суміщення посад та цільового розширення зон діяльності адміністративних, педагогічних та технічних працівників і, навіть, здобувачів освіти.

Цей «Офіс закладу» потрібно конструювати як функціонал, що поєднує/розподіляє задачі комунікативно-партнерської взаємодії між суб’єктами взаємодії заради, у першу чергу, партнерства закладу з батьками учнів.

Проблема зовнішньої комінікації закладу освіти

Функція закладу із забезпечення зовнішніх комунікацій закладу загальної середньої освіти стикається з проблемою невідповідності між новими потребами та старими засобами.

У системі освіти з’явилися нові чинні документи щодо форм, змісту та цінностей у діяльності закладу освіти з його стейкхолдерами. З одного боку, маємо положення проєкту «Нова українська школа», підкріплене новим Законом України «Про освіту» (5 вересня 2017 року) та затвердженою Кабінетом Міністрів України «Політичною пропозицією «Нова українська школа» (14 грудня 2016 року), а з іншого боку, лишається діючою успадкована з радянських часів ідеологізована під тотальну доктрину організація позанавчальної діяльності педагогічного колективу.

За останньої складової, на жаль, поширився стан недовіри між вчителями та батьками, представниками здобувачів освіти, який додатково підсилюється непрозорими схемами грошового обігу від батьківських комітетів, що породжує протистояння.

Наявний зміст нових нормативно-правових актів в освіті є переважно декларативним та компромісним до існуючої пострадянської практики, яка не містить чітких регуляторів дійсно демократичного та суспільно відповідального спрямування щодо її напрямів.

Одним із головних механізмів захисту освітніх прав має стати практичне використання нового чинного законодавства про освіту.

При цьому фактор проблем неосвітнього змісту став постійним супутником педагогічного колективу і чи не повсюдно-системним явищем.

Серед цих проявів варті цільової коригувальної уваги наступні:

  • вияви неповаги батьків здобувачів освіти до вчителів та вчителів до здобувачів освіти та їхніх батьків;
  • необ’єктивне оцінювання рівня освітньої підготовки здобувачів освіти та їхнього рівня загальної культури (як у бік заниження, так і у бік безпідставного завищення, які орієнтовані на зустрічних напрямках щодо батьків/учнів та вчителів/адміністрації;
  • невизначеність органами влади формату правової відповідальності учасників освітнього процесу за діяльність та механізми (відповідальності) реалізації щодо:
  • пропуски занять без поважних причин;
  • вживання у приміщеннях та на території закладу освіти тютюнових виробів, алкогольних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин тощо;
  • не шанобливе поводження з підручниками, книгами, технікою тощо;
  • зумисне псування обладнання, меблів тощо;
  • зумисне приниження честі, гідності, ділової репутації тощо;
  • зумисне цькування, поширення неправдивих відомостей тощо;
  • зумисне нанесення фізичної, моральної та/або майнової шкоди;
  • заподіяння психологічного насильства, експлуатації, дискримінації тощо;
  • неоднозначність щодо стилю одягу під час здійснення освітньої діяльності;
  • непорозуміння вчителів з батьками здобувачів освіти, здобувачів освіти з вчителями;
  • непорозуміння щодо психолого-педагогічної діяльності батьків здобувачів освіти у вихованні власних дітей тощо;
  • недовіра між батьками здобувачів освіти та вчителями щодо кваліфікаційної підготовки та характеристик педагога.

Крім того, складність проблеми зовнішньої комунікації закладу освіти підсилюється тим, що він є осередком постійної взаємодії не тільки із замовниками освітніх послуг та їх вчителями, а й представниками різних вікових груп, зовнішніми суб’єктами комунікації: засновниками, етнічними спільнотами, діаспорами, засобами масової інформації, соціальними мережами, представниками інших навчальних закладів, випускниками закладу тощо.

Зрозуміло, що метою має бути такий системно діючий функціонал, який задовольняв би зацікавленість всіх сторін, у першу чергу, батьків та вчителів у навчанні й вихованні дітей та розвитку їх соціокультурного оточення у напрямку порозуміння, досягнення консенсусу, оптимізацію взаємин.

Таким потребам здатна відповідати лише поліфункціональна модель комунікативно-партнерської взаємодії.

Виклики від існуючої практики

У сучасних умовах існуюча практика вирішення проблеми комунікативно-партнерської співпраці щодо батьків, законних представників здобувачів освіти та вчителів полягає в непродуктивному стилі взаємодії, який виникає від позицій протистояння.

На жаль цьому протистоянню «по умовчанню» досі сприяють наступні «традиції»:

  • територія школи – це «прохідний двір»;
  • відволікання вчителя від освітнього процесу під час уроків;
  • «безлімітна» можливість турбувати вчителя у неробочий його час, що породжує нездоровий мікроклімат в освітньому середовищі, професійне вигорання;
  • сприятливі умови для свавільних рішень з боку закладу;
  • відсутність чітких регламентів – хаос, волюнтаризм, свавільність та безвідповідальність з обох боків;
  • відсутність практики інституційного регламентування процедури апеляцій оцінок учнями/батьками;
  • неадекватність спроб закладу «навчити батьків бути батьками» в умовах сучасного світу знань;
  • відсутність аналітичної бази звернень батьків для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Інноваційний підхід у зовнішніх комунікаціях закладу

Інноваційна організаційна модель «Офіс закладу» орієнтована на творчу ініціативність керівників закладу освіти, їхню здатність вийти за межі існуючої пострадянської практики взаємодії з батьками здобувачів освіти, а також на результативне наполягання в просуванні нових ідей щодо матеріально-технічного та фінансового забезпечення сучасних освітніх потреб дітей та навчального закладу в цілому.

За проактивних підходів, настирності керівників закладів та спільній взаємодії із законними представниками здобувачів освіти можна домогтися від місцевої влади згоди на підтримку таких новітніх форм забезпечення відповідних умов навчально-виховного процесу в закладі освіти, щоб ті стали невідворотними як сприяння відповідно до статті 25 Закону України «Про освіту» – забезпеченню функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Ця стаття закону також визначає основні права та обов’язки засновника закладу освіти щодо його управління, зокрема одним з основних зобов’язань засновника закладу освіти є його обов’язок забезпечити належне утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов України.

Завдання ускладнилося тим, що в останні роки існування радянської системи освіти та перші десятиліття функціонування освітньої системи незалежної України в сучасних закладах освіти розуміння основних функцій управління закладом загальної середньої освіти та функцій керівника зазнало певної девальвації, оскільки під впливом численних внутрішніх та зовнішніх чинників набула значної актуальності проблема недовіри та відсутності порозуміння між батьками та вчителями.

Швидким вирішенням проблемних ситуацій може стати встановлення взаємоповаги через діалог, адже для будь-якої проблемної ситуації можна завжди знайти правильний найбільш прийнятний варіант її вирішення за допомогою діалогу.

Попри всі ці несприятливі фактори педколективу з проактивною громадянською позицією нічого не заважає доповнити сегмент традиційних відносин закладу з батьківськими та іншими колами громадськості завдяки  новому власному механізму у форматі «Офіс закладу», оскільки суттєві зміни в чинному нормативному підґрунті цьому тільки сприяють.

Організація роботи інноваційної моделі «Офіс закладу» полягає у наступних її напрямках діяльності:

  • налагодження комунікативно-партнерської взаємодії педагогічних працівників з батьками, законними представниками здобувачів освіти задля покращення всебічного розвитку учнів;
  • сприяння забезпеченню належних умов для безпечного освітнього процесу в закладі освіти;
  • здійснення контролю за дотриманням установчих документів закладу освіти;
  • вирішення проблемних ситуацій щодо діяльності закладу освіти та навчально-виховного процесу в ньому;
  • сприяння умовам функціонування органів самоврядування в закладах освіти;
  • забезпечення умов для здійснення відкритого громадського контролю за діяльністю закладу освіти;
  • сприяння дієвому функціонуванню в реальних умовах закладу освіти відповідно до чинного нормативно-правового забезпечення.

Дієвим механізмом, за допомогою якого можна створити умови для співпраці та вільного конструктивного обміну інформацією, є соціальне партнерство через організаційні сегменти «Офіс закладу».

Діяльність інноваційної моделі «Офіс закладу» здійснюється:

  • по-перше, як функціональної інституції, а не адміністративно-посадової структури;
  • по-друге, у форматі комунікативно-партнерської взаємодії закладу з батьками, законними представниками тих, хто навчається у ліцеї;
  • по-третє, у гнучкому порядку суміщення/доповнення/розширення діяльності не лише адміністративних, педагогічних, технічних працівників закладу, а і його здобувачів освіти також.

Конструкція

Підсистемами моделі «Офіс закладу» у вирішенні основної проблеми комунікативно-партнерської взаємодії та непорозуміння між вчителями та законними представниками здобувачів освіти стають:

  • Ресепшн (англ. reception) — спеціально умебльована зона частини приміщення закладу при вході, у якій постійно знаходиться черговий працівник з числа прямо підзвітних заступнику директора закладу з адміністративно-господарчої роботи.

Це місце вночі є основним для нічного сторожа, бо тут, окрім засобів комунікації із зовнішнім світом, також знаходиться комп’ютер, підключений до камер зовнішнього спостереження.

  • Черговий на ресепшн (штатна одиниця заступника директора з адмін/господарчої роботи) - вранці та протягом дня постійно комунікує із здобувачами освіти та педагогами з приводу тих чи інших планових/позапланових заходів, змін у розкладі дзвінків, ознайомлення з новими розпорядженнями, які вимагають підпису задіяних осіб тощо.

Ця локація є дуже зручною, окільки ресеппш знаходится не лише при вході до ліцею, а й на шляху до вчительської, адмінблоку (робочі кабінети директора, заступників, психолога, офіс-кімната профспілки) та до їдальні.

Черговий ресепшн першим комунікує з батьками та гостями закладу. Неподалік нього розташовані дошки з розкладом як урочних, так і неурочних планових занять, схема закріплених участків території за класами, маршрут руху до ліцею/з ліцею, щорічно затверджена таблиця вихователів та вчителів по класах з предметів, затверджені за класами аудиторії та інші інформаційні стенди, а також пост зі «Smart-TV», на який він сам, або у партнерстві з іншими працівниками, виводить потрібну цільову інформацію чи відео.

При цьому черговий є тією частиною загального змісту життя закладу, на яку у питаннях комунікації розраховують багато як здобувачів освіти, педагогів, так і батьків та гостей закладу.

У чергового є кольоровий каталог з фотографіями всіх учнів закладу у розрізі класів з їхніми прізвищами, ім’ям та по батькові.

Черговий є гарантовано гарним комунікатором для візитерів закладу та його працівників. У ліцеї діє корпоративний номер закладу в мережі мобільного зв’язку.

  • Черговий вихователь – це той педагогічний працівник, який згідно зі штатним розписом закладу в частині додаткових штатних одиниць, затверджених органом місцевого самоврядування, діє замість класних керівників. Серед його функцій передбачено чергування з початком занять на вході до закладу, у їдальні під час великої обідньої перерви, що нараховує одну годину 10 хвилин (70 хвилин) та у першій половині суботи, коли у закладі проходять консультативні групові заняття з почергового «занурення» у профільний предмет за принципом планових предметних тижнів.

Черговий вихователь має журнал з таблицями щодо річної діяльності, де робиться відповідний запис про запізнення на урок та допуск до навчального заняття. У цьому журналі також існує запис про причину відсутності, з котрої до котрої години здобувач освіти був відсутнім тощо. Запис щодо причини відсутності учня, чи його запізнення робиться батьками здобувача освіти.

Окрім зазначених документів, на ресепшн можливим є листування з батьками в документі річної діяльності, де вчителі мають можливість залишати повідомлення для представників здобувачів освіти.

Черговий вихователь по дзвінку відмічає у стандартизованій формі тих здобувачів освіти, які спізнилися. Список спочатку розміщується у «виховательській кімнаті», котра нагадує стандартну «вчительську» з тим, щоб вихователі всіх класів, де були спізнення, відразу мали змогу зателефонувати й повідомити про те батьків здобувачів освіти.

Потім дані цієї відомості заносяться до відповідної сторінки учня в електронному журналі і там зберігаються протягом року. Доступ до перегляду персональної електронної «сторінки» учня мають лише його батьки та здобувач освіти.

На ту ж сторінку надсилаються також і фотокопії тих атестаційних робіт учня чи тієї частини його роботи, для яких передбачалася автоматизована форма перевірки з відображення правильних відповідей і окремо помилкових, а також з підсумковою оцінкою за неї. Відповідно для атестаційних робіт чи їх творчої частини, що передбачають «ручну» перевірку вчителем – до електронної сторінки класного журналу (автоматично і до сторінки учня) заноситься лише підсумкова оцінка. У ліцеї документом закладу освіти щодо перездачі робіт учня є внутрішня залікова відомість – бланк відпрацювання.

Черговий також має обов’язок ведення відомості щодо обліку чергувань в аудиторіях та контролю за початком занять, яка заповнюється відповідно до поданої форми.

Масив електронної бази про результати діяльності учня/класу та поводження здобувача освіти розміщується на сайті ліцею. Цілодобовий доступ до нього (за паролем) мають як учні, батьки, так і вчителі з адміністрацією з будь-якої точки планети, де є Інтернет.

Відповідно до Положення про чергування класних колективів в приміщенні ліцею під час освітньої діяльності до чергування залучаються тільки учні старших класів під керівництвом свого вихователя. Черговий учень має діяти згідно функціональних обов’язків чергового класу.

Представники здобувачів освіти зобов’язуються, відповідно до внутрішніх нормативних документів, подати заповнену індивідуальну картку здобувача освіти щодо персональної інформації учня та його сімейного мікросередовища для повноцінного звітування закладу у формі ЗНЗ-1.

Ліцеїсти, як і їхні батьки, повинні діяти у відповідності з Конституцією України, Законом України «Про повну загальну середню освіту», «Інструкцією про організацію і діяльність ліцею» та Статуту ліцею на принципах демократизму, гуманізму, педагогічних ідей з урахуванням особистості, національних традицій, місцевих соціально–економічних умов. Відповідно до Статуту суб’єкти освітньої діяльності несуть відповідальність за реалізацію основних задач визначених освітнім нормативно-правовим законодавством України.

Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

реформа середньої освіти НУШ

Новіші інформаційні сюжети:

Школа життя

Добавлено 14 грудня 2014
y-chomy-nebezpeka-psevdopravoslaviia Чесні державні чиновники потрапили під важкий прес. На них тиснуть духовністю. В ім'я духовності вимагають йти проти закону або змінювати закон. Ритуали і риторика вводять в оману, і чиновник поступається. Після чого виникають конфлікти, причому одна...
5470

У світі цікавого

Добавлено 14 червня 2014
sivina-v-golovy-pitannia-ryba - Навіщо ж так мучитися? - чоловік знизав плечима у відповідь на мої стогони після чергового походу в перукарню. - Як навіщо? Щоб виглядати краще. Молодше, в кінці кінців. Я провела рукою по волоссю і скривилася. Немов обпекло. Кожен раз після фарбування волосся...
7350