Школа життя

- Костя, ти як? Розім'явся? Дивись... М'язи повинні бути теплими! А голова холодною. Холодної! А не такий, як учора. Це не бій був. Розумієш, не бій! А так... справжнісінька Дурниця. Ганебний обмін ударами. Тобі просто пощастило.

Ну, початок-вісь... та й сам знаю, що пощастило. Лівим боковим пробив його захист. А сопатка у студента виявилася слабенькою. Не сказав би, що удар вийшов сильним. Його рукавички частково погасили той свінг, що пройшов-таки в голову. Можна навіть сказати, не вдарив, а так, вже на вильоті, тицьнув по носі. Але навіть цього той не витримав. Зафонтанировал, як пожежний брандспойт. Біла майка з косим темним силуетом розгорнув крила «буревісника» в момент покрилася червоними, на очах буреющими плямами.

Суддя в рингу одразу ж зупинив бій, відправив відпочивати в кут. Медик на «квадрат» вискочив. Ну, і отримав перемогу «технічним».

Валентінич прав, пощастило. Але зараз-то навіщо? Переживає, що і сьогодні голову втрачу?

Ні, сьогодні не можна. На контрольному зважуванні подивився на цього «динамівця»... Так-то він нижче мене. На півголови, не менше. Але плечової у нього... Позаздрити можна. Шафка такий квадратний. І м'язи... Горбами. Не інакше, штанга для нього - в якості улюбленої іграшки. Якщо удар поставлений, то... Докладе, так докладе. І на підлозі виявитися недовго. Тьху-тьху!

- Костя. Костя! Що помалкиваешь? Розім'явся?

- Так розім'явся, розім'явся, Валентин Валентінич. І через скакалку пострибав. По залу зараз не побігаєш, он - лавками для глядачів все позаставили. Але я від будинку до Палацу пробігся. Так, без напрягу. Але пару раз прискорився. Так і тут з Серьогою на лапах попрацював трохи. Розім'явся, розім'явся.

- Гаразд, гаразд. Вірю. Давай, бинтуй кисті. Зараз - чуєш? - вже Лазебного оголошують. Після них - тобі на ринг. Так, а Серьога-то де?

- У залі, напевно. Разом з усіма нашими за Женьку хворіти буде.

- Не буде. Зараз я його до тебе пришлю. Допоможе рукавички зашнурувати. І секундантом до тебе піде.

- Секундантом? А Ви, Валентин Валентінич?!

- Нічого, нічого. Звикайте. Думати звикайте. І не тільки за себе. Бокс - це не той, хто більше і сильніше б'є. А той, хто думає в «квадраті». Думає, Костянтин. Розумієш? І про техніку... Про техніку - не забувай! Бачив, який у тебе супротивник сьогодні? Моща! І... Я Федотича знаю. Він і сам хорошим бійцем був. А тепер удар своїм ставить такий, що бика-виробника запросто можна звалити. Не те, що тебе... На обмін ударами ні в якому разі сьогодні йти не можна. Не можна! Ти зрозумів?!

- Та зрозумів я. Зрозумів.

Чого тут не зрозуміти? Якщо у нього ще й удар на бика-виробника поставлений... Тільки хай не сподівається, що я дуриком під нього свою голову підставляти буду.

Гаразд, в «квадраті» подивимося, що і як. А зараз... Де там бинти?

* * *

Мерзлякувато. А в залі-то того... Не жарко. Або це що, вже мандраж? Чи Не рано? Тільки ж під канатами проскочив...

- У червоному кутку рингу... Спортивнее товариство «Трудові резерви».

Крок вперед, руку вгору. Привітаємо глядачів. Ага... Засвистіли. Значить і у «Динамо» є вболівальники. Ну-ну.

Ввічливий кивок у бік кожного з бічних суддів. Крок назад.

- У синьому кутку рингу - Сергій Мошкін, спортивне товариство «Динамо». Провів 23 бої. Здобув 19 перемог. З них 3 - нокаутом.

Так, послужний список у нього не кволий. Дійсно, поставлений удар. Про биків нічого суддя-інформатор не сказав, а трьох вон... Вже завалив.

Що там Серьога?

- Бачиш, він нижче? Значить, руки - коротше. Тримай його на довгій. Особливо, на початку бою. У ближній - не вплутуватися.

Відповідати вже ніколи. Рефері, зводячи розведені в сторони руки, зробив запрошувальний жест. Пора виходити з своїх кутів. До центру рингу.

Потиснули один одному одягнені в рукавички руки. Гонг! Та не встигло його відлуння вгамуватися в далеких, похмурих кутах лункого залу, як рефері скомандував:

- Бокс!

* * *

Попер, попер...

Ну, цього від тебе і чекали. Лівій - вперед. І, відразу після її повернення до підборіддя, знову - туди ж. Лівою, лівою. Тримаємо дистанцію.

І маневруємо, маневруємо. Що там говорив Кассіус Клей? «Танцюватиме, як метелик, жалити, як оса?».

Танцюй, Костян, танцюй. Не можна йому дати шансу притиснути себе до канатів. У них дистанція не врятує, він зможе увійти в ближній. Танцюй, Костя...

Лівою. Ще раз. А тепер в розріз між його руками - правою!

Ні, не пробити. Захист він тримає. Правою в голову його не зупинити... А ще раз? Лівою, лівою... Правій.

Ч-чорт! Він зустрічним.

Нырком - під нього. Йдемо. І відразу ж коротким хуком справа - в голову. Немає. Тільки плече дістав. Очок не буде.

Канати, канати... Вже близько. Сайстепом. Тому і, повертаючи корпус, вліво. А проскакивающую повз фігуру в голубій майці - правою знизу. По печінці.

Дістав. Добре.

Тепер він - біля канатів. Не давай... Не давай йому від них відірватися. Працюємо на дальній.

Спарку. Лівою-правою. В голову. Ще разок... По рукавичках! Закрився, гад. Підпірнув під праву. Входить в ближній? Ні, ні. І ми - крок вперед. Клинчуем, блокуючи руки.

І тут же рефері:

- Брек!

Відштовхнувся від нього, крок назад. І - лівою, лівою. Тримаємо на відстані.

Танцюй, Костян. Танцюй! Жалити поки не виходить. Ніяк цю машину не зупинити! Прет, собака, як танк. Ех, гранотомет б...

Танцюємо. Вліво, вправо. Підставимо руку. Тепер плече.

Так, ударчик у нього... Бувай здоровий! Якщо такий пропустити в голову... Все, неси готовенького. Що робити?

Танцюй, Костян, танцюй. Знову йдемо сайстепом. І знову - знизу правою. По печінці. Дістав! Що, не подобається? Не подобається!

А що якщо? Финтим лівої. Показуємо помилковий удар в голову, а самі - нырком під його лівою і правою - по серцю. Пройшов... Пройшов удар!

Крок в сторону, йдемо з ближнього. І знову - танцюємо, танцюємо.

Лівою, лівою. Тримаємо його на відстані.

А на фінти-то ти, друже, реагуєш! Це вже... Непогано!

Але з твоїм, Костян, ударом, якщо по серцю... Ні, на підлогу його не посадити. Там все грудною кліткою прикрите. Броня. Тут не оса, гаубиця потрібна. А у нас...

Канати... Близько! Крок назустріч, клинчуем.

Гаубиці-то у нас немає. Може, за сонячним?

- Брек!

Відштовхнулися, крок назад...

Гонг!

Продовження слідує...


Новіші інформаційні сюжети:



Школа життя

Добавлено 10 грудня 2014
y-chomy-skladnst-splkyvannia-z-vrtyal Психологи б'ють на сполох: приходять на прийом пацієнти все частіше скаржаться на роздвоєння особистості. «Роздвоєння» дуже дивне: їм здається, що заходячи в Інтернет, вони перестають існувати в реалі, «відкриваючи» друге своє «Я». І воно зовсім не...
7030

У світі цікавого

Добавлено 12 жовтня 2013
iaksho-vn-pshov-y-kazino-to-povernets Коли коханий іде до іншої, все більш-менш зрозуміло. А коли в казино? Начебто, не так прикро. Є надія. Або вже немає?.. Бувають моменти в житті жінки, коли вона гостро потребує допомоги і підтримки. Вагітність, пологи,...
8150