Рекомендуємо:




Школа життя

У давнину методом проб і помилок люди дізнавалися про лікувальні властивості рослин. Століттями накопичений досвід приносить користь донині...

Чоловік прокинувся від болю, підняв голову і озирнувся. Поруч лежав закривавлений ніж і мертвий лев. Він був досвідченим мисливцем. Глибока рана на нозі і серйозні подряпини на руці хворіли і кровоточили.

Сонце пекло невблаганно. Мисливець намагався сховатися в тіні кущів, листя якого нагадували великі колючки. Ножем зрізав лист, з нього потекла слиз, яка виявилася гіркою на смак, але прохолодною. Він зрізав ще листя і слизом змастив рани - приємна прохолода приглушила біль.

Мисливець заплющив очі й задрімав. Його розбудив крик птаха - над ним і левом літав коршун. Чоловік сів і помацав рану: кров засохла. Слиз заспокоїла біль, зупинила кров на ранах і додала йому сили. Він знову змастив рани слизом.

Сонце сідало. Мисливець відчув себе бадьорим, встав на ноги, закріпив ніж на поясі, звалив лева на плечі і пішов до села. Високого зросту і міцної статури, з левом на плечах він був схожий на гіганта.

Ще завидна досягнувши центру села, він скинув лева на землю. Люди з побоюванням підходили до вбитого лева. Минулої ночі лев налякав жителів, напавши на чоловіка, завдавши йому безліч ран. Потерпілий помирав у своїй хатині.

- Ти вбив лева і на тобі немає ран? - недовірливо запитав підійшов старійшина.

- Рани загоїлися, - гордо відповів мисливець, - я вмію їх лікувати.

- Вилікуй мого чоловіка, - дружина потерпілого впала на коліна перед мисливцем.

В хатині поряд з вмираючим сидів жрець і щось монотонно бубонів.

- Дай чашу! Піду за зіллям, - звернувся мисливець до дружини потерпілого.

Жінка з готовністю простягнула йому чашу. Жрець дивився на охотника, з презирством. Мисливець вийшов з хатини і швидким кроком попрямував до того чагарнику.

Чоловік досяг чагарнику, переконався, що ніхто не йде слідом, зірвав листок і висмоктав слиз, зірвав інший і розмазав слиз з ран. Зірвав ще листя й вичавив слиз в чашу.

В його голові дозріла думка, яка здалася йому важливою: жрець нічого не вміє, тільки бурмоче щось. Йому завжди виділяють найкраще з видобутку. Я можу лікувати поранених мисливців. Я стану жерцем!

- Що ти приніс? - старійшина чекав його біля хатини потерпілого.

- Я вилікую його, - відповів новоспечений лікар.

- Якщо не скажеш що за зілля, я їм скажу, що ти хочеш його отруїти.

- Дурниця! Він і так помирав. Жрець нічого не вміє, я його врятую. Я можу жити один, мені не страшний навіть лев, я можу лікувати поранених, а ви без мене не впораєтеся, скажу, що ти не дозволяєш лікувати і піду.

Старійшина пропустив лікаря.

Лікар сів біля хворого.

- Я вмираю, прийшов на мене подивитися? Тепер ти найдужчий у селі, - сказав потерпілий.

- Я завжди був сильніший, а тоді ти мені під ноги кинув камінь.

- Ти бачив і нічого не сказав?

- Я вбив лева, це доказ сили.

Лікар дістав із чаші слиз і запхав хворому в рот.

- Гірке, - хворий проковтнув зілля.

- Дай йому води! - лікар велів дружині хворого. - Зілля повинно бути гірким.

Жінка дала хворому воду, той відпив кілька ковтків і знесилений закрив очі. Лікар завдавав слиз на рани хворого - той застогнав.

- Йому боляче, - сказала дружина хворого.

- Мені добре, прохолода на рани.

Хворий задрімав. Лікар теж задрімав і прокинувся від поштовху.

- Ти голодний, йдемо в нашу хатину, - поруч сиділа його дружина.

- Їж, вилікуй мого чоловіка, - дружина хворого дала лікарю миску з їжею.

Лікар узяв миску і став їсти.

Хворий розплющив очі і принюхався:

- Хочу їсти!

Лікар взяв трохи слизу з чаші і простягнув хворому:

- Відкрий рот, ще зілля намажу на рани.

Коли лікар закінчив з ранами, хворий сіл.

- Дай йому їжі, - сказав лікар дружині хворого.

Жрець увійшов до хатини.

- Прийшов мене ховати? - розсміявся хворий. - А я їм.

Жрець вийшов, біля входу його чекав старійшина:

- Що там відбувається?

- Хворий їсть.

- Зілля скінчилося, ще принесу, - лікар узяв чашу.

- Хіба я не здоровий? - запитав хворий.

- Треба раз або два прийняти зілля.

Лікар вийшов з хатини. До нього підійшла літня жінка.

- Ма, ти мене чекаєш? - здивувався лікар.

Жінка зробила знак синові, щоб він нахилився.

- Рослину не можна рвати вночі, вона може образитися, вночі йому треба спати.

Повний місяць піднімалася в небі. Поблизу села була скеля. Чоловік подивився на скелю і зрозумів: у селі добре видно, що там, на скелі.

- Він чаклун, - шепотіла натовп, дивлячись на мисливця, який сидів на скелі з чашею зверненої до місяця.

Старійшина дивився на силует в місячному світлі і розумів, що доведеться дружити з ним, інакше він втратить владу. Селяни розходилися, знаючи, що завдяки йому, вони можуть спати спокійно. Лікар поклав чашу собі на коліна і заснув сидячи.

Повільно насувався світанок. Чоловік прокинувся, тіло затекло від незручної пози. Він встав, потягнувся, взяв чашу і побіг до диво-чагарнику.

Тепер слиз здалася йому смачною. Він змастив рани слизом: від подряпин на руці не залишилося слідів, на нозі замість рани були розлучення. Чоловік наповнив чашу слизом, залишки листя закопав у землю.

Лікар зайшов у хатину хворого.

- Я здоровий і хочу їсти! - сказав хворий.

- Не квапся, - лікар запхав у рот хворого порцію слизу.

- Не таке гірке, як вчора.

Лікар змащував рани.

- Ти врятував мені життя, ніж мені тобі відплатити?

Звуки барабанів порушили тишу села - так старійшина кликав усіх, щоб повідомити щось важливе.

Старійшина заглянув в хатину і знаком наказав їм вийти.

- Як тепер тебе називати? - звернувся старійшина до лікаря.

- Переможець лева!

Старійшина кивнув і пішов до центру села.

Старійшина, хворий і лікар стояли в центрі великого кола.

- Я зібрав вас, щоб повідомити: лев мертвий, його вбив самий сильний і хоробрий, ми будемо називати його «Переможець лева»!

- Ха! - пролунав радісний крик натовпу.

- Це не все, - старійшина жестом зупинив крики селян. - Переможець лева зробив те, що не зміг жрець: вилікував вмираючого. Пропоную вибрати його жерцем!

- Ха! - жителі підняли руки вгору.

Вдарили барабани, і чоловіки пішли в танок навколо старійшини і нового жерця. Хворий приєднався до танцюючих.

- Ти цього хотів? - запитав старійшина у нового жерця.

Жрець мовчки кивнув, у нього був секрет диво-кущ алое.


Новіші інформаційні сюжети:



Рекомендуємо:



Школа життя

Добавлено 24 січня 2015
kitaiske-poperedjennia-pro-sho-sld-pam Останнім часом мандрівники активно освоюють такі азійські країни, як Таїланд, В'єтнам, Індонезію, Філіппіни та інші. А ось про мрію побувати в таких же азіатських Ірані, Іраку, Афганістані почуєш нечасто. Китай, мабуть, посідає проміжну...
4840

У світі цікавого

Добавлено 30 травня 2014
iak-pravila-byksiryvannia-avtomoblia-n Життя автолюбителя сповнена несподіванок. І не завжди вони приємні. Рано чи пізно, але в житті практично кожного з тих, хто всім іншим видам транспорту воліє автомобільний, а якщо і сідає в машину, то виключно на водійське місце, обов'язково... Обов'язково настає момент, коли або тебе беруть на...
4180