Цікаве

Зараз всі говорять про нові технології у сфері мас-медіа, і це, безсумнівно, дуже важливо, але мені, як автору, представляється цікавою ідея створення газети, яка буде вести мовлення однаково в Росії, США, Китаї, Японії, Великобританії і так далі. Коли людина, незалежно від його місцезнаходження, зможе отримувати ту ж саму інформацію, що і його друг з іншого кінця Землі.

Спробу створення подібного можна побачити в концепції американської The Wall Street Journall», яка має безліч офісів за межами Сполучених Штатів Америки. Але все-таки це не зовсім те, про що ми говоримо. Випуски цієї газети відрізняються за змістом залежно від їх геолокаціі, а це і є найголовніший мінус, на мій погляд.

Політика ідентичності

Для того щоб склалася картина, необхідно прочитати інформацію з декількох джерел і далі задатися питанням: «А що ж відбулося насправді?» Але що ми маємо по факту, так це те, що засоби масової інформації однієї країни віщають досить однобоко, іноді змінюючи слова місцями для різноманітності.

Без шансів на самостійність

Само собою, погляд на події може бути різним у різних країн, в залежності від їх ключовою політики. Як кажуть, скільки людей, стільки й думок. Але часто це думка виражається настільки активно, що у звичайних громадян просто немає можливості вирватися з цього бурхливого потоку інформації і сформувати свою точку зору.

Технічна сторона

Якщо я хочу знати, що думають у США з приводу тієї чи іншої події, то я зайду на сайт знаменитої «New York Times» і прочитаю. А ось що думають з цього приводу в Іспанії, на жаль, дізнатися не зможу, не вистачить знання мови. І адже це і є найголовніша проблема. У наш час, коли лінгвістів і перекладачів більше, ніж продавців продуктових магазинах, немає регулярних аналогів закордонних видань. А так хотілося б зайти в кіоск біля будинку з написом «Преса» і купити канадський «National Post» або британський «The Times». Або просто зайти на сайт будь-більш або менш відомої газети, вибрати з сотень запропонованих мов свій і прочитати. Як не дивно, це все не здійснюється по одній вічної причини - нашій владі це не на руку. Навіщо громадянам знати, що їх держава критикують за кордоном, коли по національному телебаченню вони чують про стабільність і неповторності їх величезної і могутньої?

Всі ми пам'ятаємо грузино-південноосетинський конфлікт 2008 року, коли Росія прийняла в ньому участь за допомогою введення військ на територію Південної Осетії. Для росіян ця операція, без всякого сумніву, розцінювалася як миротворча операція, спрямована на врегулювання конфлікту і встановлення миру в даному регіоні. Проте ж країни Заходу вважали абсолютно по-іншому. Навіть у братній нам люди йшли на мітинги з плакатами «Ми проти агресії Росії». І адже нам не представляється можливим дізнатися, що це було насправді: агресія або допомога південно-осетинському населенню.

Що відбувається зараз в киплячій Україні? Західні ЗМІ кричать про те, що солдати у розпізнавальній формі РФ здійснюють там військові операції. Наш уряд мало не щогодини заявляє про те, що наших військ на території України немає. Кому вірити - абсолютно незрозуміло. Немає у нас незалежної міжнародної газети, яка б неупереджено нам про все розповіла. І дуже шкода.

Єдність розуміння

Що ще важливо, так це те, що в статтях, новинах, оглядах і у всьому, що призначений для широкої аудиторії, про події, що зачіпають ту чи іншу країну, в кожній строчці повинна проглядатися спроба розібратися в ментальності, звичаях та нормах тієї країни, про яку ведеться оповідь. Ми всі різні. Та, образно кажучи, що російській радість, то німцю - смерть.

Порівняно нещодавно одна з корреспонденток американського «Newsweek» писала про золотої молоді Іраку, яка купається в басейнах, п'є шампанське, та й взагалі всіляко розважається, поки на території їх країни проходять військові дії. І вона провела аналогію з роботою Великого театру під час Великої Вітчизняної війни. Тобто порівняння її передбачає «бенкет під час чуми». Особисто мене коробить від такого порівняння. Воно демонструє повне нерозуміння російського духу і менталітету, російського героїзму, відваги і мужності.

Настала епоха, коли ЗМІ практично вершить світову історію, формує позицію громадян, згуртовує або віддаляє одну націю від іншої. І тепер у засобів масової інформації немає права на помилку, бо ціна цієї помилки може бути занадто висока.

Залишається тільки сподіватися, що завтра ми прокинемося, візьмемо газету і прочитаємо те ж саме, що прочитає цим вранці іспанець, кореєць, мексиканець або американець, і всі ми відчуємо себе громадянами однієї держави - планети Земля.


Новіші інформаційні сюжети:



Школа життя

Добавлено 23 листопада 2014
iak-korisn-reakc--v-nashomy-organz Протягом багатьох мільйонів років у процесі еволюції природа створювала і вдосконалювала складні пристосувальні системи організму людини і тварин. Всі зміни, що відбуваються у зовнішньому середовищі, сприймаються спеціальними приладами нервової системи...
4990

У світі цікавого

Добавлено 04 квітня 2014
sho-jnc-treba-znati-pro-pens Нещодавно я розмовляла з однією з моїх подруг про те, як направити процес її виходу на пенсію в правильне русло, але виявилося, що ми більше говоримо, що робимо! Виявляється, це одна з найпоширеніших помилок, які здійснюють жінки. У той час як зазвичай ми живемо...
11520